Розділ 11. Банківська система Білорусі

Нині банківська система є динамічною галуззю народного господарства, яка розвивається. У ній зайнято більше 40 тисяч працівників, або трохи менше 1 відсотка економічно активного населення країни, які створили більше 1,5 відсотка від усього балансового прибутку у країні за 2005 рік.

Позитивні риси в розвитку грошово-кредитної політики і банківської системи в останні два роки свідчать, що їх становлення іде в руслі загальносвітових тенденцій і дозволяють уже в найближчому майбутньому сподіватися на повноцінне задоволення білоруськими банками потреб національної економіки і швидкий їх вихід на світовий ринок фінансових послуг.

На стабільність банків країни, що активно працюють на міжнародному рівні, впливають економічні і політичні події, що відбуваються за кордоном. Прикладом цього є вплив на банківську систему Білорусі наслідків російської економічної кризи другої половини 1998 року.

Стабільність білоруської банківської системи, як і іншіа банківських систем постсоціалістичних країн, можна розуміти як здатність банків:

- ефективно вирішувати завдання соціально-економічного розвитку країни при дотриманні економічних інтересів своїх акціонерів, повному і своєчасному виконанні всіх зобов'язань перед державою, кредиторами, клієнтами, вкладниками;

- успішно протистояти ризикам, характерним для економічного середовища, у якому вони працюють;

- протистояти загрозі системної кризи.

Національний банк Білорусі забезпечує стабільність роботи комерційних банків, поєднуючи заходи фінансової підтримки із заходами контролю і регулювання діяльності банків. Останні включають державну реєстрацію банків, ліцензування банківських операцій, встановлення економічних нормативів, заборон і обмежень для банків, нагляд за діяльністю банків, виявлення порушень банківського законодавства і вживання до порушників обмежувальних або штрафних санкцій, а також випадків здійснення банківських операцій без отримання відповідної ліцензії і залучення до відповідальності осіб, що здійснюють такі операції.

11.4. Характерні риси функціонування банківської системи

Як уже згадувалося, далеко не все в забезпеченні стабільності банківської системи країни залежить від комерційних банків і Національного банку. Банківська система концентрує основні економічні ризики, пов'язані з проблемами формування господарського механізму, функціонування народного господарства в цілому, його окремих галузей і підприємств. Збиткова робота підприємств-позичальників, неплатежі, непропорційно велика частка бартерних розрахунків, низька кредитна дисципліна, слабкість економічних і правових чинників забезпечення поверненості кредитів перешкоджають своєчасному погашенню кредитних заборгованостей, призводять до підвищення банківських ризиків у реальному секторі економіки, погіршенню фінансового стану окремих банків і зниженню стійкості банківської системи в цілому.

Сьогодні філіальна мережа комерційних банків налічує близько 550 філіалів. На території Республіки Білорусь діють 9 представництв іноземних банків. До групи системоутворюючих входять б банків: ВАТ СБ "Білорусбанк", ВАТ "Білагропром-банк", ВАТ "Білпромбудбанк", AT "Пріорбанк", ВАТ "Білбізнес-банк" та ВАТ "Білзовнішекономбанк" , їх частка в загальному обсязі активних операцій комерційних банків республіки становить більше 85 %. Однак білоруській банківській системі притаманні все ще негативні риси. Так, недостатня роль банків республіки в підвищенні ділової активності господарюючих суб'єктів. Крім того, білоруські банки зробили ще далеко не все для зниження інфляції, розвитку економіки Білорусі. Також банківська система характеризується низькою питомою вагою кредитних операцій комерційних банків, що є необхідною умовою для ефективного розвитку економіки будь-якої країни.

Білоруська банківська система характеризується великою неповерненістю банківських кредитів. Основними причинами цього можна назвати зниження платоспроможності підприємств-позичальників, їхня недостатня забезпеченість власними оборотними коштами, у деяких випадках - низька дисципліна і відсутність особистої відповідальності керівників підприємств у разі неповерненості кредитних ресурсів. Проблемні кредити виникають також з вини банків. Як правило, це відбувається у результаті грубих порушень правил кредитування (особливо при кредитуванні акціонерів та інсайдерів).

Загальновідомі і негативні тенденції в розвитку кредитних операцій: усе ще велика частка кредитів йде не у сферу виробництва, а на обслуговування торгово-посередницьких операцій; значна частина кредитів носить короткостроковий характер; відсутній надійний механізм забезпеченості видачі і повернення кредиту, не достатній розвиток заставного законодавства (у тому числі іпотека, застава, застава цінних паперів), поручительства і гарантії, у цілому система страхування. Унаслідок значного кредитного, відсоткового та інших ризиків, досить високого рівня інфляції білоруські банки продовжують вкладати свої ресурси у валютні операції. Розрахунки, які проводять білоруські комерційні банки, досі здійснюються повільно.

Крім того, необхідно зазначити і неврегульованість політики процентних банківських ставок за кредитами і депозитами. Багато проблем нагромадилося також в організації і механізмі функціонування в інших інституційних ланках кредитної системи - страховому секторі, небанківських кредитно-фінансових інститутах.

Крім того, особливістю розвитку небанківських кредитно-фінансових установ у Білорусі є те, що розвиток одержав лише страховий сектор. Діяльність цього сектору регулюється Законом РБ "Про страхування в Республіці Білорусь". Також, як і в банківській сфері, багато страхових компаній через свою фінансову неспроможність збанкрутіли протягом незалежності країни. Намітилася тенденція укрупнення і об'єднання страхових компаній. Через свою незначну потужність страхові компанії володіють та оперують, як правило, незначними кредитними ресурсами.

Стосовно інших небанківських кредитно-фінансових інститутів необхідно зазначити, що в більшості своїй вони не досягли значного розвитку в республіці. Так, нечисленні інвестиційні фонди, створені на етапі сертифікаційної приватизації, в основному не діють. Вони або володіють незначними ресурсами внаслідок того, що дана приватизація так і не отримала серйозного розвитку в Білорусі (фактично вона була припинена), або взагалі фонди розорилися або закрилися через свою неперспективність.

Інша складова небанківських фінансово-кредитних організацій в Білорусі - фінансові компанії. Особливістю їхнього розвитку є те, що вони є нечисленними і діють на основі ухвали Ради Міністрів і Національного банку "Про затвердження тимчасового положення про небанківські фінансові організації в РБ" від 23 липня 1996 року. Ряд інвестиційних фондів і фінансових компаній будували свою діяльність не на комерційній основі, а за принципом піраміди, що викликало хвилю їх банкрутств і серйозні претензії з боку суб'єктів господарювання і населення.

Інші структурні елементи кредитної системи, характерні для більшості промислово розвинених країн, не отримали розвитку в Білорусі. Це стосується пенсійних фондів, трастових компаній, добродійних фондів, ощадно-позичкових асоціацій, кредитних спілок тощо.

Усе вищесказане свідчить про те, що багато моментів діяльності кредитно-фінансових установ і розвиток банківської системи в цілому в республіці потребує подальшого вдосконалення. Економічна оцінка показує, що основним чинником і показником стійкості банку є рівень його капіталізації. Недостатня капіталізація банківського сектору характерна для багатьох держав з перехідною економікою. Як правило, банківські системи в таких країнах розвивалися в останнє десятиріччя значно швидше, ніж виникали джерела реального грошового капіталу для формування фондів фінансових ресурсів банків.

Першим чинником підвищення стійкості білоруської банківської системи є те, що Національний банк Республіки Білорусь враховує вказану обставину і послідовно проводить політику, направлену на підвищення капіталізації банківської системи країни.