Розділ «4.4. Основні операції комерційних банків та їх співпраця зі спеціалізованими фінансово-кредитними установами»

Довірчі пайові фонди за своєю спеціалізацією схожі з інвестиційними трастами: вони акумулюють грошовий капітал і вкладають його в цінні папери. Але, оскільки пайовик у будь-який час може продати свій пай керуючій компанії, то капітал цих фондів являє собою спірну величину: він залежить від переваги продажу або купівлі паїв.

Страхові компанії і пенсійні фонди спрямовують капітал, що акумулювався, у довгострокові інвестиції. Фінансово-кредитна діяльність є вторинною відносно їхньої професійної спеціалізації - страхової справи і пенсійного забезпечення. Кошти, що мобілізуються ними, вкладаються в операції на термін 20-25 років (переважно в акції й інші цінні папери). Англійські страхові монополії (Royal, Commercial Union та ін.) входять до найбільших у світі.

Фірми венчурного фінансування - спеціалізовані установи, що створювалися здебільшого у 80-х роках. Займаються в основному придбанням участі та кредитуванням нових компаній, що пов'язано з підвищеним ризиком.

Фінансові корпорації спеціалізуються на кредитуванні окремих фірм, що не мають доступу до звичайних джерел позичкового капіталу. Найбільші з них - фінансова корпорація промисловості, сільськогосподарська іпотечна корпорація тощо.

Інвестиційну функцію у Великобританії здійснюють пара-банківські фінансові інститути, а також населення (30 % від загальної вартості акцій). Принципи організації британського ринку цінних паперів не дають переваг тим чи іншим типам фінансових інституцій. Проте саме небанківські фінансові інститути є головними дійовими особами на фондовому ринку країни, виконуючи функцію контролера з боку фінансового ринку над виробничим сектором економіки. Останнім часом спостерігається тенденція до диверсифікації діяльності комерційних банків - вони почали проникати на ринки інвестиційних банків, скуповуючи або створюючи торговельні банки.

Отже, щодо розподілу функцій фінансового посередництва для британських банківських інститутів характерна досить чітка спеціалізація. Депозитно-позичкова та емісійна функції закріплені за банківським сектором, інвестиційна - за небанківськими інституціями (численними й різноманітними страховими компаніями, пенсійними, інвестиційними фондами тощо). Вони незалежні від банків.

Хоча за розмірами активів банківський сектор випереджає інший, де зосереджені інші фінансові інститути, він не домінує в кредитній системі так явно, як у Німеччині. Існує спеціалізація й щодо окремих видів кредиту: клірингові банки надають овердрафт, ощадні банки - довгострокові позички населенню, будівельні товариства - позики під заставу житла, яке купується, фінансові доми - споживчий кредит. Англійські комерційні банки історично спеціалізувалися на залученні депозитів, наданні короткострокових кредитів, фінансуванні зовнішньої торгівлі та на управлінні коштами вкладників. Друга їх особливість - висока концентрація, досягнута ще до Першої світової війни.

Таким чином, створення стійкої, гнучкої та ефективної банківської системи - одне з найважливіших завдань кожної країни. Особливо важливим є дослідження досвіду таких зарубіжних країн, як Великобританія, оскільки саме її практика досягнення фінансової стійкості банківської системи та високого економічного розвитку має важливе значення для створення стабільного фінансового ринку в Україні.