Розділ «4.4. Основні операції комерційних банків та їх співпраця зі спеціалізованими фінансово-кредитними установами»

На думку банківських фахівців, законодавче регулювання правовідносин, пов'язаних із використанням кредитних карток, у Великобританії ще не отримало належного розвитку. Відсутність адекватної статутної бази спричинила заповнення даної прогалини в контрактній формі, за допомогою якої банки відображають зобов'язання на свою користь. Контрактна основа взаємовідносин банків і клієнтури у Великобританії містить (implied) умови контракту, їх зміст втілений у інструкцію так званої "сумлінної банківської практики" (Good banking), виробленої в плині часу.

У процесі використання пластикових карток "Good banking)) не містить відмінностей в обслуговуванні дебетних і кпелитних карток. У такому випадку передбачаються умови, що стосуються відкриття рахунку, можливості зміни умов контракту, захисту карток, дій після їх втрати. Як правило, кожен банк надає можливість використовувати декілька видів кредитних карток. Так, наприклад, Досить широкий вибір характерний для National Westminster Bank (скорочено NatWest), що пропонує клієнтам такі види кредитних карток: Visa Primary, Access, Visa, Mastercard, Visa Gold. Кредитна картка кожного виду надає клієнту свій спектр послуг, а плата за користування картками істотно відрізняється. Наприклад, річна плата, стягнута NatWest за користування Visa Primary, становить 6 фунтів стерлінгів, за Access, Visa & Mastercard - 12 фунтів стерлінгів, Visa Gold - 35 фунтів стерлінгів у рік.

Кредитна картка Visa Primary, видана банком NatWest, має обмежений традиційний набір послуг - оплата товарів і одержання готівки (до 50 фунтів стерлінгів у день). Кредитний ліміт за такою карткою фіксований і становить 530 фунтів стерлінгів. Річна відсоткова ставка за простроченими кредитами - 23,9 % за кредитами у формі безготівкових платежів за товари і послуги; 25,8 % за кредитами у грошовій формі для купівлі іноземної валюти і дорожніх чеків (advances). Клієнт має право замість повного одноразового погашення неоплаченого балансу вибрати іншу форму його погашення - платежі за виплатами. У цьому випадку місячна ставка становитиме 1,7 % .

Картка Access - одна із популярних у Великобританії. Крім кредитних послуг, ця картка припускає безкоштовне страхування від нещасних випадків під час подорожі на суму до 50 000 фунтів стерлінгів, якщо квитки були куплені з використанням кредитної картки. NatWest встановлює щоденний ліміт у 100 фунтів стерлінгів для отримання готівки за такою карткою. Величина цього ліміту може бути різною в різних банках. Наприклад, у банку Lloyds при кредитному ліміті 200 фунтів стерлінгів ці ставки встановлені в розмірі 27,1 і 29,2 %. Зі збільшенням ліміту вони знижуються. Так, наприклад, при кредитному ліміті 5 ООО фунтів стерлінгів ставки становитимуть відповідно 19,8 і 21,6 % .

Аналогічні послуги надає NatWest за карткою Visa. Кредитний ліміт за обома картками є результатом переговорів між банком і клієнтом та встановлюється з урахуванням кредитоспроможності останнього. Звичайно, цей ліміт не встановлюється менше 1 000 фунтів стерлінгів.

Найбільші можливості надаються власникам карток Mastercard і Visa Gold. Для одержання Visa Gold банк NatWest клієнт повинен мати не менш 20 000 фунтів стерлінгів річного доходу. Кредитний ліміт становитиме не менше 2 500 фунтів стерлінгів. У даному випадку межа страхування від нещасних випадків під час подорожей - 75 000 фунтів стерлінгів, якщо квитки придбані з використанням картки. Крім того, Visa Gold забезпечує захист, що запропонований компанією Credit Sentiel Ltd у випадку втрати чи крадіжки картки.

Власники кредитних карток мають також можливість використовувати (за додаткову плату) систему захисту платежів. Вона діє у випадку, якщо клієнт не в змозі здійснювати свої платежі через хворобу, нещасний випадок чи змушене безробіття.

Страхування банківських депозитів в Англії

У 1979 та 1987 роках у Великобританії були прийняті Банківські акти. Відповідно до Акта 1979 року банки повинні надавати гарантії вкладникам на випадок кризових ситуацій в економіці Англії. Законом був затверджений механізм захисту депозитних вкладів, що передбачав набір обов'язкових дій для банків. Зокрема, кожен банк і ліцензована організація, що приймає депозити, зобов'язані були створювати спеціальні страхові фонди, мінімальний розмір яких був визначений у 5 млн ф. ст. Ці фонди знаходяться під контролем Ради захисту депозитів Банку Англії і можуть бути надалі використані тільки з його дозволу. Згідно з законодавчо визначеним механізмом кожен індивідуальний вкладник міг розраховувати на отримання страховки за внеском не більше 10 000 фунтів стерлінгів із розрахунку 75 % гарантованої суми повернення. Це означає, що за внеском, наприклад, 25 000 фунтів стерлінгів клієнт отримав би 7 500 ф. ст. - тобто максимальний розмір страховки. Зазначена схема знайшла своє практичне застосування в 80-х роках, коли збанкрутіла ліцензована організація, що приймала депозити Merbo Finance.

Однак Акт 1979 року не зміг запобігти серйозним кризовим явищам у 80-х роках (зокрема, йдеться про відоме банкрутство банківської групи Jonson Metju Bankers у 1983-1984 роках). У зв'язку з чим у 1987 році був підписаний новий законопроект з банківської діяльності. Банківській Акт 1987 року частково змінив механізм захисту внесків. Механізм у цілому залишився колишнім, з різницею лише максимальної суми внеску, яка збільшилася до 15 000 фунтів стерлінгів.

У лютому 1994 року збанкрутував знаменитий банк Великобританії Barings з бездоганною історією, що нараховувала 233 роки.

У 1994 році з метою упорядкування захисту депозитів в Англії прийнята відповідна Директива ЄС. Основні нововведення якої полягають у такому:

- компенсуються депозити, відкриті у всіх західноєвропейських відділеннях банків, розташованих на території Англії;

- компенсуються депозити, відкриті не тільки у фунтах стерлінгів, але й в інших валютах;

- максимальний розмір компенсації за депозитами на суму 20 000 фунтів стерлінгів збільшується до 90 %;

- вкладники іноземного (неанглійського) банку отримують компенсацію, передбачену системою захисту депозитів, що тепер одержала можливість приєднатися до англійського Фонду захисту депозитів з метою отримання відповідної компенсації у випадку її недоліку в країні місцезнаходження банку;

- у частині, що стосується депозитів, західноєвропейські банки отримують рівне право з банками, які знаходяться на території Англії.

У Великобританії є безліч спеціальних кредитно-фінансових установ, які становлять конкуренцію універсальним комерційним банкам. Серед них можна виділити ощадні установи. Довірчі ощадні банки в минулому здебільшого виконували функції місцевих ощадних кас. Після цього вони були реорганізовані в 16 великих регіональних установах. Наприкінці 1986 року вони перетворилися в єдиний акціонерний довірчо-ощадний банк, відомий як TSB Group, що за масштабами діяльності і капіталу поступається лише "великій п'ятірці" і виконує всі основні функції комерційних банків. Із 1995 p., коли група об'єдналася з одним із найбільших комерційних банків Англії Lloyd, зникли й формальні підстави для внесення цього банку до групи ощадних установ. Національний ощадний банк (колишній поштово-ощадний банк) акумулює заощадження населення через мережу поштових відділень, кількість яких перевищує 20 тисяч осіб.

Будівельні товариства, які відносять до групи ощадних установ, існують понад 200 років, акумулюють найбільшу частину заощаджень населення, їхні сумарні активи у 80-х роках збільшилися і перевищили 120 млрд ф. ст. Усі ощадні інституції об'єднує те, що основне джерело їхніх ресурсів - це дрібні вклади населення.

Інвестиційні трасти займаються винятково операціями з цінними паперами. Через емісію власних акцій і облігацій вони залучають капітал, що вкладають у цінні папери інших компаній. Особливістю цих установ, що не мають регулярних джерел надходжень (депозитів, страхових внесків тощо), є значна залежність від ринкової кон'юнктури. При падінні курсів цінних паперів вони зазнають фінансових труднощів і фінансових втрат.