РОЗДІЛ 2. БАНКІВСЬКИЙ МАРКЕТИНГ. ПРИНЦИПИ, ФУНКЦІЇ, ОРГАНІЗАЦІЯ

5. Стратегія маркетингу.

6. Програми дій.

7. Бюджет.

Планування на рівні відділень та інших структурних підрозділів банку має певну особливість^ яка полягає в тому, що на цьому рівні вимагається працювати не з одним, а, як правило, з кількома ринковими сегментами. Це накладає відбиток на весь процес планування, оскільки вимагає розробки відповідних стратегій для кожного сегмента. Таким способом утворюється цілий портфель стратегій, який повинен бути конкретизований комплексом планів дій, спрямованих на досягнення цілей у ринкових сегментах.

Тому стратегічний план ринкового сегмента є простіший від аналогічного плану, що складається на рівні відділення та інших організаційних одиниць. Проте план відділення не може сприйматися як сума планів для окремих сегментів.

Окрім наведених раніше компонентів стратегічного плану, план відділення має ключові змінні, які визначають величини стратегічних змін регульованих факторів. Серед змінних виділяють такі:

1) ефективність управління (охоплює питання організаційної структури відділень, системи підготовки керівних кадрів, системи заохочення і санкцій, показників управлінських інформаційних систем);

2) ефективність систем опрацювання інформації (охоплює питання створення чи ліквідації централізованого процесу опрацювання інформації, автоматизації обробки інформації);

3) сегментування (робота на кількох сегментах вимагає спрямування зусиль відділення у кількох напрямках);

4) удосконалення продуктів (послуг) (у процесі планування на рівні відділень та інших структурних підрозділів стратегія розвитку продуктів (послуг) повинна враховувати потреби клієнтів усіх сегментів);

5) забезпечення ресурсами (ця змінна торкається питань зміни чисельності персоналу; розмірів фондів, які формуються; забезпечення відділень обладнанням, приміщенням тощо).

Планування в галузі гуртової (оптової) банківської діяльності передбачає, насамперед розробку планів клієнтів-корпорацій.

Кожен такий план відображає конкретно сформульовані цілі за кожним рахунком, а також стратегії щодо їх досягнення.

Планування клієнтів-корпорацій складаються в кожному підрозділі банку, який займається гуртовою діяльністю. Такі плани повинні розроблятися для великих корпорацій, оскільки дрібні рахунки ніколи не зможуть окупити витрати на планування та здійснення цих планів. Тож зі сфери планування "випадають", так би мовити, клієнти роздрібного ринку та рахунки малого бізнесу. Проте слід зазначити, що банки часто не оминають заможних клієнтів і розробляють щодо них індивідуальні плани.

Процес планування клієнтів -г- це багатоетапний процес, що є ланцюжком логічно взаємопов'язаних і послідовних дій. Планування клієнтів-корпорацій передбачає такі етапи:

• відбір основних рахунків;

• налагодження контактів із потенційними клієнтами;

• виявлення потреб цих клієнтів;

• вибір стратегії щодо клієнтів;

• складання планів дій стосовно клієнтів;