Удобрення. Основними добривами під картоплю є органічні, доза внесення яких становить 30-50 т/га. Органічні добрива краще вносити з осені. В умовах сьогодення, коли не вистачає підстилкового гною, бажано широко застосовувати зелені добрива. Поряд з традиційними сидератами – люпин, озиме жито, ріпак, останнім часом для удобрення полів висівають гірчицю білу, гірчицю кормову, редьку олійну та суміші цих культур з горохом. Доведено, що використання сидератів під картоплю за ефективністю прирівнюється до внесення 30-40 т/га гною. До посіву приступають наприкінці липня, норма висіву гірчиці, редьки олійної-20-25 кг/га. Приорюють сидерат в середині жовтня.
З урожайністю 20 т/га бульб виноситься 100 кг діючої речовини азоту, 40 кг фосфору, 120 кг калію і 25 кг магнію. Тому кращим співвідношенням між цими елементами живлення є: N : Р : К : Мg = 1,1 :1,0:1,5:0,5.
Система удобрення картоплі передбачає сумісне внесення органічних і мінеральних добрив. На чорноземних грунтах рекомендується вносити Н70-90Р60-90К80-120Мg30-45. На бідніших грунтах норму збільшують до N90-120Р90-120К120-150Мg45-60. Фосфорні, калійні і магнієві добрива вносять восени під оранку, азотні – під весняну культивацію. Рекомендується вносити під картоплю сульфат амонію, який знижує ураження паршею.
Якщо з осені мінеральні добрива не вносили навесні застосовують складні добрива – нітроамофоска (N17P17K17) та ін.
З метою оптимізації мінерального живлення картоплі застосовують хелатні форми мікродобрив, а саме Вуксал, Еколист, Нутрівант, Реаком, Басфоліар та ін.
Останнім часом широкого поширення набуває застосування стимуляторів росту рослин (Гумісол, Вермісол, Емістим С, Потейтін та ін.). Обприскування водними розчинами регуляторів росту рекомендується поєднувати із пестицидами та мікродобривами.
Підготовка бульб до висаджування. Високий врожай бульб можна одержати тільки за умови використання здорового, не ушкодженого хворобами і не виродженого насіннєвого матеріалу. Підготовка бульб до садіння включає перебирання і сортування, прогрівання або пророщування та за необхідності обробку захисно- стимулюючими препаратами. Бульби калібрують на три фракції: дрібну (25-50 г), середню (50-80 г) і велику (понад 80 г). Висаджують бульби за фракціями, при цьому норма висадки та глибина загортання залежать від розміру бульб. На продовольчі і насіннєві цілі слід висаджувати прогріті бульби, які на період висаджування повинні мати пророслі вічка з довжиною паростка 2-3 мм. Для отримання раннього врожаю, необхідно проводити пророщування бульб упродовж 30-45 діб на світлі при температурі +14...+16°С. На пророщування закладаються бульби масою понад 60 г.
Строки садіння. Норма посадки картоплі. Розпочинають висаджувати картоплю при прогріванні грунту на глибині 10-12 см до +8...+ 10°С. Спочатку для одержання ранньої продукції висаджують пророщені бульби ранніх сортів, потім садять картоплю на насінних ділянках і товарних площах.
Висаджують картоплю картоплесаджалками широкорядним способом з міжряддям 60-70 см. У районах достатнього зволоження використовують гребеневий спосіб висаджування у попередньо нарізані гребені, а у посушливих – гладкий у борозни. Відстань між бульбами в рядку 20-25 см. Гребенева поверхня навесні краще прогрівається, менше ущільнюється опадами, сприяє поліпшенню газообміну в грунті, завдяки чому створюються оптимальні умови для рослин ще на початку вегетації. При цьому способі оптимальна висота гребенів 10-12 см, при площі поперечного перерізу 400-450 см3. Основними машинами для садіння картоплі цим способом є чотирирядна саджалка СН-4Б, а також КСМ-4 та КСМ-6.
При гребеневому способі висадження бульби загортаються на глибину 6-8 см від вершини гребеня, а на легких грунтах їх висаджують на 2-3 см глибше. За однакових умов дрібні бульби висаджують на 2-3 см мілкіше, порівняно з бульбами масою 50-80 г.
Важливою умовою одержання високих урожаїв є забезпечення оптимальної густоти насаджень: на продовольчих посівах у зоні Полісся має бути 55-60 тис. кущів на 1 га та 60-70 тис. на насінницьких. У Лісостепу відповідно 50 і 55 тис. кущів на 1 га. Залежно від розміру бульб на 1 га висаджують 2,5-4,5 т. У зв'язку з неповною схожістю та загибеллю частини рослин при догляді за ними, кількість бульб при висаджуванні збільшують на 10-14 %.
Поряд з цим, рекомендується встановлювати густоту садіння залежно від розміру фракції насіння. Бульби масою 30-50 г висаджують у кількості 65-70 тис/га, 50-80 г – 55-60 тис/га і 80- 100 г – 50 тис/га.
Для зменшення пошкоджень кореневої системи колесами трактора рекомендується така схема садіння: [(80 х 60) х 2] х 25-40. По ширших міжряддях (80 см) проходять колеса трактора. Чергуються два рядки на 60 см і два на 80 см при 4-рядковій саджалці і культиваторі. Відстань в рядку між бульбами 25-40 см. На грядах садять саджалкою КСМ-3А.
Догляд за посівами розпочинають через 5-6 днів після висаджування з боронування, яке через 6-7 днів повторюють. Після появи сходів грунт знову розпушують боронами. Коли рослини досягають висоти 5-6 см, проводять рядкове загортання кущів картоплі шаром ґрунту 2-3 см. Цей агротехнічний прийом дає змогу знищити сходи бур'янів у середині рядків, захистити рослини від приморозків та запобігти на деякий час ранньовесняному пошкодженню посівів колорадським жуком.
Подальший догляд за посівами картоплі передбачає міжрядні культивації. Першу культивацію проводять на глибину 12-14 см. За висоти рослин 20-25 см культивують вдруге на глибину 10-12 см. Третю культивацію завглибшки 10-12 см виконують перед змиканням рядків.
У районах достатнього зволоження другу і третю міжрядну культивації поєднують з підгортанням кущів картоплі.
Для боротьби з бур'янами в посівах картоплі, крім агротехнічних заходів, використовують гербіциди (Тітус, Пантера, Тарга Супер та ін.). Гербіциди також застосовують після висаджування картоплі до появи сходів (Зенкор, Фронтьєр Оптіма, Стомп та ін.) та під час основного обробітку (Раундап, Ураган). Висока ефективність гербіцидів досягається при дотриманні таких вимог: ретельна розробка поверхневого шару ґрунту до дрібногрудкуватого стану; належна глибина загортання бульб при висаджуванні; вибір препарату з урахуванням видового складу і фази розвитку бур'янів.
Захист картоплі від шкідників та хвороб. Хвороби і шкідники картоплі спричиняють значний недобір урожаю, зниження його якості та втрати під час зберігання. Боротьба з ними – один із основних резервів підвищення урожайності та поліпшення якості картоплі. При вирощуванні картоплі, особливо великої шкоди завдають фітофтороз і колорадський жук.
Фітофтороз – одна із найбільш поширених і небезпечних хвороб картоплі. При ураженні рослин, у результаті передчасного відмирання картоплиння, припиняється їх вегетація і нагромадження органічних речовин. У роки епіфітотії втрати врожаю картоплі від передчасного відмирання бадилля на Поліссі та в Лісостепу досягають 27-40 %.
На посівах картоплі в боротьбі з колорадським жуком використовують інсектициди: Актара 25 WQ в. р.; Арріво 25 % к. е.; Волатон 50 % к. е.; децис 2,5% к. е.; Дурсбан 48 % к. е.; Конфідор Максі в. г.; Моспілан 20 % з. п.; Номолт 15 % к. е.; Політрин 20 % к. е.; Фастак 10 % к. е.; Ф'юрі 10 % в. е. Останній строк оброблення препаратами – за 20 днів до збирання врожаю, крім таких препаратів як Дурсбан 480, Номолт, Сонет (за 30 днів), а Моспілан – за 35 днів. Максимальна кількість обробок – два рази, а для Конфідору та Моспілану – один раз. Норми витрати робочої рідини 300 л/га.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)“ на сторінці 2. Приємного читання.
