Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві

Догляд за посівами. Першим і важливим заходом догляду за посівами є коткування фунту відразу після сівби з одночасним боронуванням легкими боронами. При цьому поліпшується контакт насіння з фунтом, збільшується вологість його посівного шару та підвищується температура. Усе це сприяє дружньому проростанню насіння і прискорює появу сходів.

При сівбі звичайним рядковим способом – обов'язкові до- і післясходові боронування. До появи сходів через 3-4 дні після сівби легкими боронами, здійснюється боронування коли проростки насіння проса ще короткі. При цьому руйнується фунтова кірка, полегшується поява сходів і частково знищуються бур'яни. Якщо знищення проростків бур'янів не повне, наступного дня боронування повторюють упоперек напряму першого. Цього слід додержуватись і під час наступних боронувань.

Для боротьби з бур'янами, які перебувають у фазі "білої ниточки", велике значення має боронування після появи і зміцнення сходів сучасними боронами БПШ-8 або БПШ-10. Повторно – у фазі кущіння рослин легкими або середніми боронами, що є досить ефективним.

На широкорядних посівах боронування поєднують з обробітком міжрядь. Перший раз їх обробляють, коли добре позначаться рядки, на глибину 3-4 см лапами-бритвами. Захисна смуга вздовж рядків має бути такою, щоб не пошкоджувалися недостатньо укорінені сходи. Обробляють міжряд дя культиваторами УСМК-5,4.

Другий міжрядний обробіток починають залежно від появи бур'янів і ущільнення фунту під час кущіння. Глибина обробітку 5-6 см, а при достатній вологості фунту і підживленні рослин – 6-8 см. Обробляють міжряддя культиваторами, обладнаними стрілчастими робочими органами. Третій обробіток проводять у разі необхідності, після виходу рослин у фубку або через 15-20 днів після першого. Глибина його, особливо в районах недостатнього зволоження, має бути не більше 5-6 см, щоб запобігти висушуванню фунту та пошкодженню кореневої системи рослин. Для уникнення загортання рослин проса фунтом, культиватори обладнують спеціальними дисками.

Гербіциди на посівах застосовують як виняток, коли площа або окремі її частини засмічені сходами однорічних широколистяних бур'янів (гірчиці, редьки дикої, свиріпи, щириці, лободи та ін.). Для цього застосовують гербіциди контактної дії групи 2,4-Д та 2М-4Х. Просо найменш чутливе до дії гербіцидів у період від появи сходів до закінчення кущіння.

Хімічне прополювання проса можна поєднувати з позакореневим підживленням карбамідом з розрахунку 10-15 кг/га. Це значно поліпшує дію гербіцидів.

Збирання врожаю. Просо на відміну від інших зернових культур має тривалий період формування й достигання зерна, який у межах однієї волоті становить 25-30 днів. Збирають просо роздільним способом, при якому у валках добре просихає скошена маса, а зерно і солому здебільшого не треба додатково просушувати. При роздільному збиранні підвищується якість зерна проса. Скошувати потрібно на якомога нижчому зрізі (захід боротьби проти стеблового метелика), не допускаючи втрат зерна (проти просяної жужелиці, комарика).

Скошувати просо у валки потрібно починати тоді, коли на рослинах достигне 80-85% зерен, і закінчувати не пізніш як за 3-4 дні, коли вже буде 80-90% зрілого зерна. Вологість його на початок скошування не повинна перевищувати 25–27%. Щоб запобігти втратам урожаю, під час скошування до лопатей мотовила прикріплюють накладки із прогумованого паса або брезенту, складеного у два-три шари, що пом'якшує удар мотовила по волоті. Накладки виступають за межі ширини лопатей на 7,0-7,5 см. Обмолочують зерно через 3-5 днів при вологості 15-17 %.

Звичайні рядкові посіви скошують у напрямі рядків, а широкорядні – тільки упоперек або під кутом 45-60 градусів. Так само треба косити і полеглі посіви залежно від напряму полеглості. Валки при цьому краще утримуються на стерні, що зменшує втрати врожаю під час їх обмолочування. Висота скошування залежить від маси рослин і їх густоти. При великій масі рослин широкорядні посіви скошують на висоті 11–15 см, а на звичайних рядкових – до 18 см.

Зерно проса, після його обмолочування, необхідно своєчасно й ретельно очистити від домішок за допомогою зерноочисних машин ОВП-20А, ЗАВ-10 та інших із спеціально підібраними решетами і довести до 15-16% вологості. Після цього його закладають на зберігання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно
  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)