Якщо попередниками проса є зернові та зернобобові культури, обробіток починають із лущення стерні на глибину 6–8 см дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20, що сприяє збереженню та нагромадженню вологи. Найбільш ефективне лущення, коли його проводять слідом за збиранням попередника. Поля, засмічені кореневищними бур'янами, дискують важкими боронами БДТ-7, БДВ-6,3, БД-10 на глибину 6-8 см, вдруге – через 10-15 днів на 10-12 см. Засмічені коренепаростковими бур'янами (осотом, берізкою), поля обробляють лемішними лущильниками на глибину 10-12 см у фазі утворення розеток листочків у бур'янів. Зяблеву оранку проводять на глибину 20-22 см.
Якщо просо розміщують після багаторічних трав, відразу після збирання поле дискують, з метою подрібнення післяжнивних решток і кращого їх приорювання.
При розміщенні проса після цукрових буряків, відразу після їх збирання проводять зяблеву оранку на глибину 25-27 см. Запізнюватись із оранкою не слід.
Весняний та передпосівний обробіток грунту має забезпечити очищення полів від бур'янів, зберігання та нагромадження вологи й створення пухкого посівного шару грунту. З цією метою, як тільки посіріють гребені ріллі і можна виїхати в поле, починають боронувати боронами БЗТС-1, а на плоскорізному зябі – боронами БІГ-ЗА, БМШ- ЗА у 2 сліди упоперек або по діагоналі до напрямку оранки.
Велике значення для проса, як пізньої ярої культури при вирощуванні без гербіцидів, мають весняні культивації. В умовах ранньої й сухої весни проводять одну-дві неглибокі (5-6 см) культивації з одночасним коткуванням упоперек або під кутом до напрямку попередньої культивації. В умовах прохолодної й вологої весни бур'яни проростають значно довше й у більшій кількості, тому виникає необхідність проведення трьох-чотирьох культивацій на глибину 10-12 см.
Передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння. Після передпосівної культивації слід провести коткування гладкими котками, що забезпечує рівномірне загортання насіння, сприяє дружній появі сходів і розвитку рослин, зумовлює якісне проведення до- і післясходових боронувань та міжрядного обробітку.
Удобрення. Коренева система проса в початкові фази розвивається дуже повільно, тому воно особливо вибагливе до наявності в поверхневому шарі ґрунту доступних азотно-фосфорних елементів живлення. Потребу в добривах розраховують, користуючись агрохімічним паспортом поля, даними про вміст поживних речовин у ґрунті та виносу їх із запланованим урожаєм.
Органічні добрива слід вносити під попередники, просо добре використовує їх післядію. Безпосереднє внесення гною під просо недоцільне, адже в ньому міститься багато насіння бур'янів.
На Поліссі вносять повне мінеральне добриво з розрахунку N70-90P60-70K60-70 а в Лісостепу – N70-90P45-60K45-60. Фосфорні і калійні добрива краще вносити під зяблеву оранку, що особливо важливо в Степу, азотні (N70-90) – навесні під першу культивацію або перед сівбою.
Насіння проса дрібне і містить мало запасних поживних речовин, тому доцільно вносити під час сівби в рядки повне мінеральне добриво з розрахунку 10–15 кг/га д. р., а на широкорядних посівах – з обробітком міжрядь. Підживлюють просо азотними добривами (N20-30) на початку виходу рослин в трубку.
Досить велике роль у формуванні високих урожаїв проса відіграють мікроелементи – залізо, марганець, цинк, бор, мідь та молібден. Вони сприяють активізації біохімічних процесів у рослин, синтезу вуглеводів, білків, амінокислот, вітамінів тощо.
Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Для сівби використовують кондиційне насіння високих репродукцій, чистота якого не менше 99%, а схожість – 92 %.
Проти збудників хвороб насіння протруюють одним із препаратів: Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. – 2,5-3,0 л/т, Кінто Дуо к.е – 2,0-2,5 л/т, Ламардор, т.к.с. – 0,20 л/т та інші з додаванням плівкоутворюючих речовин та мікродобрив.
На слабо забур'янених полях кращим способом сівби є суцільний рядковий, який проводять зерновими сівалками різних типів з нормою висіву 3,5-4,0 млн. шт./га. На забур'янених площах краще застосовувати широкорядний спосіб сівби з нормою висіву 2,0-2,5 млн. шт./га схожих насінин у Степу. В Лісостепу – 2-3 млн. шт./га при широкорядному та 3,5-4,0 млн. шт./га при звичайному рядковому способі посіву. На Поліссі відповідно 3,5-4,0 млн. та
4.0-5,0 млн. схожих насінин на 1 га. За посушливих погодних умов норму висіву збільшують на 5-10 %. Насіння проса має низьку польову схожість: на Поліссі – 50-55 %, у Лісостепу – 55-65 %, у Степу – 75 %.
Просо – культура пізніх строків сівби. Найбільш високі та стабільні врожаї культури можна отримати при сівбі в оптимальні строки, коли грунт на глибині 10 см прогріється до +12.. .+15 °С.
Для сівби з міжряддям 15 см використовують зернотукові сівалки СЗА-3,6, С3-3,6, для широкорядного – сівалки ССТ-12А(Б), обладнані спеціальним пристроєм СТЯ-23.000.
Якщо у посівному шарі вологи достатньо, насіння загортають на глибину 3-5 см, а якщо її недостатньо, глибину загортання збільшують до 5-7 см.
Основними засмічувачами проса є пізні ярі бур'яни – мишій і плоскуха звичайна. Вони сходять наприкінці травня – на початку червня, поява їх весняних сходів майже збігається з появою сходів
проса. Цьому можна запобігти, посіявши просо дещо раніше з тим, щоб масове проростання насіння мишію і курячого проса пришилось на період появи зміцнених сходів проса. Це дасть змогу ефективно боротись з мишієм і плоскухою за допомогою післясходових боронувань.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно“ на сторінці 2. Приємного читання.
