Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві

Сучасний асортимент пестицидів для обробки насіння дає можливість широкого вибору найефективніших композицій. Однак, при цьому існують певні ризики. Відомо, що інфекція, яка потенційно загрожує молодим проросткам, може знаходитись як на поверхні насіння (базидіоспори твердої сажки, макроспори фузаріозу колоса), в середині насінини (мікроміцелії летючої сажки), так і в ґрунті (збудники кореневих гнилей тощо). Токсична дія більшості препаратів спрямована проти найголовніших хвороб і є досить тривалою. Разом з тим, із подовженням строків осінньої вегетації у зв'язку із потеплінням, термін захисної дії деяких із них є недостатнім. Так, наприклад, Вітавакс 200 ФФ, до складу якого входить, окрім карбоксилу, тірам (колишній ТМТД), справляє захисну дію проти ґрунтових патогенів 20-23 дні. Отже, потрапивши з насінням у ґрунт, скажімо, 15-20 вересня, 5-15 жовтня фунгіцид вже не може досить надійно захищати молоду кореневу систему. В той же час, гриби роду Fusarium (особливо F. oxispoivm) – найактивніші та найпоширеніші збудники кореневих гнилей, зберігають патогенну активність до кінця жовтня.

Протягом останніх двох років, науково доведена і апробована передовими господарствами висока ефективність проти комплексу хвороб нового фунгіциду для протруювання насіння – Ламардору 400 FS т.к.с. Значно перевищуючи Раксіл Ультра FS т. к. с. та його аналоги за вмістом тебуконазолу, препарат містить нову діючу речовину – протіоконазол (25%), яка стимулює спочатку розвиток кореневої системи, дещо гальмуючи при цьому ріст і розвиток стебел, що надзвичайно важливо для подальшої вегетації рослин і їх посухо- та зимостійкості. Застосування Ламардору значно зменшує надмірне переростання надземної вегетативної маси за ранніх строків сівби. Норма витрати препарату – 250 г на тонну насіння.

За оптимально ранніх строків сівби (до 20 вересня) зростає ризик пошкодження сходів злаковими мухами, а в південних районах – личинками хлібної жужелиці. Велику загрозу сходам озимих створюють також дротяники і особливо озима совка, чисельність якої через потепління та розбалансування інтегрованого захисту різко зросла.

Нагадаємо, що чисельність шкідливого ентомокомплексу можна істотно регулювати за допомогою агротехніки. Так, внесення в рядки при посіві, або під культивацію мінеральних добрив справляє потужний депресивний вплив на шкідників, що мешкають у ґрунті, насичуючи грунтовий розчин солями та випарами аміаку та кислот. Крім того, хлор, що міститься у хлористому калію, має пряму токсичну дію на ентомофауну. Встановлено, що азотні добрива, насичуючи клітинний сік рослин нітратами, роблять його менш придатним для живлення шкідників. За даними Центру наукового забезпечення, внесення під озиму пшеницю N60P60K60 зменшує чисельність дротяників у 2 рази.

Зміщення в часі строків сівби в бік більш пізніх, а також заробка у грунт падалиці та пирію, дає можливість значно зменшити ризик пошкодження посівів озимої пшениці злаковими мухами, особливо гессенською, яка, як відомо, живе лише 4-5 днів.

Найбільш ефективним протидіючим заходом проти шкідливого ентомокомплексу є хімічний метод. Він може бути реалізований як шляхом нанесення інсектициду на насіння, так і шляхом обприскування сходів. Перший має ряд істотних переваг: екологічно набагато безпечніший; економічно дешевший; гарантує тривалий та надійний захист за будь-яких погодних умов. Відтак, насіння слід обробити (в композиції із фунгіцидами) одним із препаратів (наводимо в порядку, починаючи із найбільш ефективних): Круізер (д. р. тіаметоксам) – 0,8 кг.; Промет (д. р. фуратіокарб) – 2,0 кг.; вітчизняний протруйник рубіж (д. р. димстоат) – 2,0 кг на 1 тонну насіння. Круізер має істотну перевагу над іншими, а саме – екологічно безпечніший і справляє більш тривалу (до 45 днів) захисну дію.

Потрібно обстежити посіви озимої пшениці на предмет присутності на них яйцекладок, пам'ятаючи при цьому, що шведські мухи (вівсяна і ячмінна) відкладають яйця у фазі першого – другого листка за колеоптиль або листкову піхву, що прикриває молоденьке стебельце; гессенська – на поверхню листка, розміщуючи їх ланцюжком. Через 4-7 днів можлива поява личинок. Шкодочинність злакових мух дуже висока, найбільш небезпечним є пошкодження ембріональних тканин. При необхідності, обприскування слід оперативно провести (до зниження температури повітря нижче + 12°С) наступними препаратами: Бі-58 новий к. е., Данадим 400 к.е., Балатон, Золон – 1,5кг/га; Децис 2,5 %к.е. – 0,2 кг/га; Децис Профі в.р. – 0,04 кг/га; Карате 050 ЕС к. е. – 0,2 кг/га; Фастак 10 % к. е., або його вітчизняний аналог Циклон к. е. – 0,15 кг/га. Якщо в посівах присутні личинки хлібної жужелиці (більше 2–4 особин на 1 м2) – слід внести до суміші препарат, що містить диазинон (Базудин 60 % Е¥ в.е. – 1,5– 1,8 кг/га).

Збирання врожаю. Збирання озимої пшениці, вирощеної за інтенсивною технологією, проводиться прямим комбайнуванням, при досягненні повної стиглості, коли вологість зерна становить 14–18%.

Згідно даних Регіонального центру наукового забезпечення (2000), інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці забезпечує: •врожайність 6,0-8,0 т/га, вміст клейковини в зерні 28-34%; •чистий прибуток -1,8 тис./га;

• рентабельність – 90%.

Можлива для великотоварного виробництва, економічно сильних господарств за наявності достатніх об'ємів енергетичних, матеріальних і фінансових ресурсів, високої культури землеробства, технологічної дисципліни та наявності висококваліфікованих спеціалістів.

У той же час інтегрована (проміжна) технологія вирощування пшениці передбачає використання:

• насіння І-III репродукції переважно пластичних сортів, типу Поліської 90, Миронівської 61, Миронівської 65 та інших;

• кращих та задовільних попередників;

• поверхневих, плоскорізних обробітків та оранки;

• підтримуючих доз мінеральних добрив: 10-15 кг/га д. р. !ЧРК при сівбі в рядки та 30-45 кг/га азоту в перше раннє підживлення;

• сівбу з 10 до 25 вересня, нормою висіву 5,0-5,5 млн. шт./га; • протруювання насіння з використанням типових протруйників;

• в боротьбі з бур'янами дешевих гербіцидів типу 2,4Д, фунгіцидів на прапорцевому листку;

• збирання врожаю прямим комбайнуванням або роздільним способом.

Дана технологія забезпечує:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*
  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)