Пізні строки сівби (після 5 жовтня) є ризикованими, особливо якщо погодні умови зимового періоду будуть близькими до норми, а весна прохолодна і посушлива. За таких умов, пізні посіви не встигнуть розкущитися, сформувати нормальну вторинну кореневу систему, що негативно вплине на рівень врожайності.
Враховуючи специфіку сортів, їх біологічні особливості може бути наступна послідовність сівби. Спершу необхідно розпочинати сівбу з гірших за агрофоном, але добре підготовлених, удобрених попередників (конюшина, кукурудза на зелений корм і силос, однорічні трави, зернобобові), сортами типу Альбатрос одеський, Українка одеська, Одеська 267, Донецька 48, Коломак 5 та ін. При настанні оптимальних строків, приступити до сівби на удобреному чорному пару сортами Одеська 162, Красуня одеська, Ніконія, Селянка, Ятрань 60, Лада одеська, Прима одеська, Знахідка одеська, Миронівська 65 та іншими. Під кінець висівають сорти інтенсивного типу з високою кущистістю після попередників, підготовка яких затримується.
Для одержання стабільних, гарантованих урожаїв сортів озимої пшениці, обов'язково слід уникати ранніх строків сівби (до 2-5 вересня) і пізніх (після 5 жовтня), а також проведення сівби на площах, неякісно підготовлених та з недостатніми запасами продуктивної вологи в грунті.
Норма висіву насіння
В основі розрахунків норми висіву повинна лежати необхідність отримання густоти сходів в межах 400 штук на 1 м2 для сортів з низьким коефіцієнтом кущіння, а для сортів, що інтенсивно кущаться, 350-380 шт/м2. За розбіжності між показниками лабораторної схожості та енергії проростання на 10% і більше – норму висіву збільшують на 8-10%.
Дані науково-дослідних установ та досвід передових господарств свідчать про те, що при якісній підготовці Грунту, виконанні сівби в оптимальні строки, достатніх запасах вологи та елементів живлення, дотримання регламентів при подальшому догляді, оптимальна норма висіву для більшості сортів становить 4,5-5,5 млн./га схожих насінин. Посіви у більш ранні строки від оптимальних потребують зменшення норми висіву, а у більш пізні – збільшення на 0,5–1,0 млн. шт./га.
Окрім вищезгаданих позицій, норму висіву насіння збільшують на 10-20% за таких обставин: 1) після поганих попередників (кукурудзи, круп'яних культур, інших непарових попередників); 2) при висіві напівкарликових сортів; 3) при запізненні з сівбою; 4) за дефіциту вологи та елементів живлення в ґрунті.
Технологія сівби
При виконанні сівби необхідно рівномірно за глибиною та довжиною рядка розмістити насіння в добре розпушений і зволожений дрібногрудкуватий посівний шар ґрунту. Ці вимоги забезпечуються при якісному виконанні передпосівної культивації, відповідному регулюванні сівалки та швидкості руху агрегату. Оптимальна глибина загортання насіння 4–5 см. Її збільшують на 1-2 см. за умов дефіциту вологи в посівному шарі ґрунту і зменшують у випадках висіву насіння обробленого байтаном, а також напівкарликових сортів. Після сівби, в умовах дефіциту вологи, за необхідності поле прикочують котками.
Основні вимоги при виконанні сівби: 1) прямолінійність рядків; 2) однакова ширина міжрядь; 3) рівномірне розміщення насіння на задану глибину і за довжиною рядка; 4) відсутність просівів і надмірного перекриття на стиках суміжних проходів сівалки; 5) додержання заданої норми висіву.
При сівбі обов'язково залишають технологічну колію завширшки 1350 мм, яка в подальшому дасть змогу більш якісно здійснювати догляд за посівами – вносити добрива, засоби захисту рослин. Технологічну колію використовують у разі відсутності GPS.
Догляд за посівами
Після сівби, коли ґрунт недостатньо зволожений і грудкуватий, посіви обов'язково прикотковують.
Догляд за посівами слід розпочинати відразу ж після сходів озимої пшениці, систематичне проведення обстеження посівів, з метою виявлення пошкодження рослин шкідниками і ураження хворобами та проведення хімічної боротьби з ними за допомогою рекомендованих пестицидів.
Восени, до настання морозів, для захисту посівів від мишовидних гризунів (при заселенні більше 3-5 колоній на 1 га), в жилі нори розкладають отруєні принади роденфосу, брикети шторму, бакгероденциду.
Для контролю за станом перезимівлі озимої пшениці в установленому порядку відбирають моноліти або зразки для відрощування рослин.
Першим прийомом догляду в ранньовесняний період за озимою пшеницею, яка добре збереглася після перезимівлі, є підживлення азотними добривами. Доцільність його проведення та дозу азоту визначають залежно від часу відновлення вегетації та даних агробіологічного контролю.
Кількість підживлень азотом і їх доцільність встановлюють конкретно для кожного поля, враховуючи стан посівів, біологічні особливості сорту, попередник, родючість грунту та результати рослинної діагностики.
У процесі догляду за посівами озимої пшениці проводять захист її від шкідників та хвороб. Основою забезпечення ефективного контролю чисельності та поширення шкодочинних об'єктів має бути застосування інтегрованої системи, що поєднує в собі комплекс агротехнічних, організаційно-господарських, хімічних та інших заходів. При цьому, слід пам'ятати, що будь-яке спрощення або фрагментарне використання окремих її елементів, різко знижує її ефективність і неминуче веде до надмірного застосування пестицидів, що в сучасних умовах є вкрай небажаним.
Через істотне потепління та ряд антропогенних факторів, чисельність шкідників значно зросла і в більшості своїй перевищує допустимі пороги шкодо-чинності. Також істотно активізувався розвиток хвороб.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*“ на сторінці 2. Приємного читання.
