Застосування КАСів

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві

КАС в дерново-підзолистий грунт збільшує врожай озимої пшениці, ячменю, зеленої маси багаторічних трав та інших кормових культур.

КАС можна використовувати в такі строки й способи: 1) восени – під основний обробіток ґрунту; 2) навесні – під передпосівний обробіток; 3) для кореневого й некореневого живлення.

Досвід використання розчинів КАС показав їх високу ефективність при основному внесенні і позакореневому підживленні сільськогосподарських культур.

Норми й дози внесення КАС залежать від виду культури, строку й способу внесення, попередника культури, яку підживлюють, та інших факторів, що враховують під час розробки системи живлення рослин. Ніяких спеціальних обмежень не існує.

Перше весняне підживлення озимих культур проводять після сходження снігу при відновленні вегетації рослин, у період кущіння дозою 30-60 кг д. р. (діючої речовини) на гектар, коли температура не вище 10 °С. Розведення КАС не потребує. Можливе збільшення дози внесення добрив.

Друге підживлення проводять комбіновано з додаванням засобів захисту рослин, регуляторів росту, мікродобрив у фазі початку виходу в трубку, при цьому разова норма азоту не повинна перевищувати ЗО кг д. р., тобто дозу внесення азоту при виході зернових в трубку і на початку колосіння знижують до 10-25 кг на 1 га. У разі другого підживлення озимих, щоб уникнути опіків, КАС доцільно розводити водою в співвідношенні 1:2, а за спільного внесення з гербіцидом 1:3 або 1:4. За температури оточуючого середовища до +10 розчин КАС використовують в чистому вигляді, вище +10 – у водному розчині 150-250 л. За необхідності додаткового внесення азоту можливе третє пізнє підживлення у фазі початку колосіння озимої пшениці з нормою не більш 10 кг/га д. р.

Для ярих зернових культур найкращий результат досягається за почасткового внесення: 1)80 кг/га – у передпосівну культивацію; 2) 20-30 кг/га – у стадії 1-го вузла; 2) 5-8 %-м розчином у стадії 2-го вузла, при цьому бажано додати сірковмісні препарати, що сприяють збільшенню вмісту білка.

У разі внесення КАС в підживлення на вегетуючі рослини, доза азоту не повинна перевищувати 30 кг/га д. р. за обов'язкового розведення водою у співвідношенні 1:4 через можливі опіки рослин. Розбавлення чи не розбавлення водою також залежить від технічних можливостей агрегатів. У разі розведення витрата робочого розчину на 1 га має становити 100-300 л.

Під ячмінь КАС найбільш доцільно вносити як основне добриво під передпосівну культивацію.

Кращий час для позакореневого підживлення розчинами КАС – ранкові (за відсутності роси) і вечірні години. У прохолодну й похмуру погоду цю роботу можна проводити впродовж дня. Максимальна ефективність КАСів буде тоді, коли розчин залишається на поверхні листя тривалий час. Не слід підгодовувати рослини розчинами КАС при температурі вище 20°С, низької відносної вологості повітря, у сонячний день, тому що у цих випадках можливі опіки листової поверхні рослин. Найбільш схильні до опіків молоді листки рослин. В усі фази розвитку рослин розчини КАС навіть при дозі 10 кг азоту на 1 га спричиняють опіки рослини, однак вони не призводять до зниження врожаю.

Відразу після заливних дощів, сильної роси застосовувати КАС у суміші не рекомендується, тому що опади роблять структуру верхньої пластинки листя більш проникною (відповідно більш чутливою), тому обприскування посівів має проводитися після висихання листя рослин.

Оптимальний час для внесення КАС у суміші з гербіцидами – вечірні години, тому що поглинання азоту вночі відбувається повільніше. Під час внесення КАС необхідно використовувати розпилювачі з розміром крапель вдвічі більше, ніж для гербіцидів.

При виборі розпилювачів для внесення КАС потрібно враховувати, що є ризик опіку листя, тому: 1) чим краще розвинутий восковий шар, тим краще рослина перенесе КАС; 2) чим вище стадія розвитку рослини, тим вона більш чуттєва до КАС; 3) чим більш чуттєва рослина до КАС, тим більш бережливою має бути технологія внесення.

Внесення КАС забезпечує такі переваги: 1) висока ефективність застосування у будь-яких кліматичних зонах, зокрема посушливих; 2) більш рівномірне внесення, точне дозування розподілу по площі; 3) можливість використання на різних стадіях вегетації; 4) швидке проникнення в грунт без необхідності обов'язкового закладення (крім лужних ґрунтів) а тому краща пристосованість до технологій mini-till і no-till; 5) пролонгованість дії; 6) скорочення технологічних витрат завдяки можливості внесення КАС у рідких туках, а також у суміші з пестицидами й іншими рідкими мінеральними добривами (у першу чергу з мікроелементами); 7) низька вартість одиниці діючої речовини (ДР) порівняно із гранульованими формами; 8) відсутність біурету.

У той же час необхідно відмітити і деякі недоліки використання КАСів: 1) ризик опіків рослин і пов'язаний з цим постійний контроль норми внесення, норм розведення, враховуючі особливості культур, погодних умов; 2) необхідність особливих умов транспортування, зберігання та спеціальної техніки для внесення. Однак, зазначені недоліки досить легко усунути.

Будь-який обприскувач іноземного та вітчизняного виробництва може бути переобладнаний під внесення КАСів.

Неухильне збільшення споживання КАС (табл. 17) в першу чергу пов'язане з підвищенням культури землеробства, низькою технологічною вартістю азоту й низкою вищезазначених переваг. Основні виробники КАС в Україні – це Черкаський і Рівненський хімічні заводи.

17. Динаміка споживання КАСів на внутрішньому ринку України, за інформацією ВАТ “Азот” м. Черкаси (за 2005-2010 рр.)

Період200520062007200820092010*
Споживання, тис. тонн249315760

* – попередній прогноз.

Попит на КАС в Україні, в основному, формують великі агрохолдинги, для яких КАС – це додатковий гнучкий інструмент для підживлення рослин в умовах високотехнологічного виробництва.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування КАСів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів
  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)