Розділ «МАЄШ І НЕ МАЄШ»

— На яхтовій стоянці.

— А це хто? — питає в нього кубинець, дивлячись на мене.

— Мій помічник, — каже Гаррі.

Поки той кубинець придивлявся до мене, троє інших придивлялися до нас обох.

— У твого помічника голодний вигляд, — каже кубинець і ну сміятися. — Вип'єш?

— А чого ж, — каже Гаррі.

— Що? Бакарді?

— Що ви, те і я, — каже Гаррі.

— А твій помічник п'є?

— А чого ж, чарочку можна, — кажу я.

— Тобі ще ніхто не дає,— каже цей громило. — Я тільки питаю, чи ти п'єш.

— Та облиш, Роберто, — каже інший кубинець, молодий хлопчик, ще майже підліток. — Невже ти не можеш розмовляти з людиною, не сікаючись до неї?

— А я хіба сікаюсь? Я просто питаю, чи він п'є. Як береш когось на роботу, треба ж знати, п'є він чи ні.

— Налий йому, — каже той інший кубинець. — І давай до діла.

— Скільки ти візьмеш за поїздку, хазяїне? — питає в Гаррі своїм грубим голосом кубинець, якого звуть Роберто.

— Залежить, яка поїздка, — відповідає Гаррі.

— Нам треба, щоб ти перевіз нас чотирьох на Кубу.

— Куди саме на Кубу?

— У Кабаньяс. До одного місця поблизу Кабаньянса. Відразу за Маріелем. Ти знаєш, де це?

— Знаю, — каже Гаррі.— Тільки перевезти, і все?