TextBook — Ти розмовляєш, як школярка.
— На добраніч, — сказав Генрі Карпентер. — Я не школярка і не школяр. Я йду спати. Завтра вранці я знову буду веселий, і життя буде казково гарним,
— Скільки ти програв? Чи не тому ти такий смутний?
— Три сотні.
— Тоді все ясно.
— Тобі завжди все ясно, цравда?
— Ні, послухай. Ти програв три сотні, так?
— Я програв більше.
— Скільки ж іще?
— Я упустив свій головний виграш, — сказав Генрі Карпентер. — І лишився з носом. Я тепер граю в гру, в якій не виграють. Тільки сьогодні я нарешті збагнув це. Раніше я над ттим чомусь не замислювався. А тепер я йду спати, щоб більше не набридати тобі.
— Ти не набридаєш мені. Але, будь ласка, не будь таким брутальним,
*— Тут уже нічим не зарадиш. Я брутальний, І ти мені набрид. На добраніч. Завтра все буде гаразд.
— Ти жахливий грубіян.
— Що ж, звикай, — сказав Генрі.— Я все життя тільки те й роблю, що звикаю.
— То — на добраніч? — сказав Уоллес Джонстон з надією в голосі.
Генрі Карпентер не відповів. Він слухав Баха.
— Не лягай спати в такому настрої,— сказав Уоллес Джонстон. — Яка все-таки в тебе палка вдача!
— Дай мені спокій!
— Не дам. Я вже не раз бачив тебе в такому настрої, і він минав без сліду.
— Дай мені спокій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАЄШ І НЕ МАЄШ“ на сторінці 127. Приємного читання.