TextBook — Людина, — сказав Гаррі, дивлячись на нього із щілин-очей, широко розставлених на вилицюватому обличчі, намагаючись тепер щось пояснити йому.
— Четверо людей, — спробував підказати йому командир. Він знову зволожив Гаррі уста й стис рушник пальцями так, що кілька крапель потрапило в рот.
— Людина, — виправив його Гаррі. І замовк.
— Гаразд. Людина, — сказав командир.
— Людина, — сказав Гаррі знову безбарвним голосом, дуже повільно, насилу ворушачи спеченими губами, — за такого життя, як тепер, хоч би як старалася, ні.
Командир подивився На помічника й похитав головою.
— Хто це зробив, Гаррі? — спитав помічник.
Гаррі подивився на ньоґо.
— І не надійся, — сказав він. Командир і помічник схилилися над ним: може, нарешті він щось пояснить. — Це все одно, що розминутися з машиною на гребені гори. На тій дорозі на Кубі. На будь-якій дорозі. Скрізь. Це так само. В житті. В усьому. Спершу, може, виходить, усе добре, все гаразд. Коли щастить. Людина. — Він замовк. Командир глянув на помічника і знову похитав головою. Гаррі Морган дивився на нього безвиразними очима. Командир ще раз зволожив йому уста. На рушнику залишився кривавий слід.
— Людина, — сказав Гаррі Морган, дивлячись тепер на них обох. — Людина сама не може. Людина сама нічого не може. — Він помовчав. — Хоч би як старалась, людина нічого, нічогісінько, ані біса не може сама-одна.
Він заплющив очі. Він витратив багато часу на те, щоб сказати це, і витратив усе життя на те, щоб це зрозуміти.
Він знову розплющив очі.
— Ходімо, — сказав командир помічникові.— Тобі справді нічого не потрібно, Гаррі?
Гаррі Морган подивився на нього, але не відповів. Він сказав їм усе, але вони не почули.
— Ми ще зайдемо, — сказав командир. — Тримайся, старий»
Гаррі Морган провів їх поглядом.
У штурвальній рубці, дивлячись, як насувається темрява й промінь маяка на Сомбреро лягає на хвилі, помічник сказав:
— Аж моторошно слухати, як він марить.
— Шкода його, — сказав командир. — Ну, нічого, вже недалеко. Десь одразу по півночі пришвартуємось. Якщо, звісно, не доведеться стишити хід через буксирування.
— Гадаєте, він виживе?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАЄШ І НЕ МАЄШ“ на сторінці 124. Приємного читання.