TextBook — Але я не хочу наражати хлопця на небезпеку через мої власні проблеми! — обурився Ерагон. Утім, добре все обмізкувавши, він усе-таки погодився, щоб до міста пішов Мертаг.
— Знай, якщо тебе схоплять, я прийду на допомогу, — запевнив він юнака.
— Тоді це стане легендою! — розреготався той. — Історія про те, як невідомий вершник сам-один розгромив усе королівське військо!
— Може, ти хоч до завтра почекаєш? — буркнув Ерагон.
— Навіщо? Чим довше ми тут будемо ховатись, тим більше шансів, що нас викриють. Якщо цей Дормнад знає шлях до варденів, тоді навіщо зволікати? Гадаю, нам зовсім не обов’язково сидіти під Джилідом іще кілька днів.
— Він, як завжди, має рацію, — погодилась Сапфіра, переказавши Ерагонові послання для Дормнада, яке той одразу ж передав Мертагові.
— Гаразд, — весело сказав Мертаг, поправляючи на поясі меч. — Гадаю, за кілька годин я повернуся. Дивіться, залиште мені хоч що-небудь попоїсти.
Помахавши рукою, він скочив на свого Торнака й помчав геть. Збентежений Ерагон усівся біля багаття чекати.
Утім, час спливав, а Мертага все ще не було. Ерагон із мечем у руці тривожно походжав довкола згаслого багаття, та й Сапфіра не зводила очей зі шляху, що вів на Джилід. Жоден із них не висловлював своїх побоювань, але Ерагон потроху почав готуватися до втечі, на той випадок, якщо за ними пошлють із міста загін вояків.
— Поглянь! — раптом гукнула Сапфіра.
Ерагон рвучко озирнувся. Від міста до них щодуху мчав вершник.
— Не подобається мені це, — пробубнів юнак, вилазячи на дракона. — Готуйся злітати.
— Я завжди готова, — почув він у відповідь.
Тим часом верхівець наближався. Ерагон уже впізнав у ньому Мертага, якого, здається, ніхто не переслідував, проте він щосили хльоскав свого коня. Домчавши, юнак стрімголов влетів до табору, витягуючи на ходу меча.
— Що трапилось? — гукнув Ерагон.
— Хіба за мною ніхто не гнався? — озирнувся Мертаг.
— Ні, ми нікого не бачили.
— Це добре, — почав заспокоюватись юнак. — Тоді дайте мені попоїсти, перш ніж я про все розповім. Я помираю з голоду!
Схопивши миску, він заходився жадібно хлебтати холодну юшку.
— Дормнад погодився зустрітися з тобою завтра вранці, — нарешті сказав він Ерагонові. — Якщо він переконається, що ти справжній вершник, то відразу ж відведе тебе прямо до варденів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ерагон» автора Паоліні К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лови в Джиліді“ на сторінці 3. Приємного читання.