Розділ 18

Безумовно, вони надішлють доповідь за всіма його свідченнями до Стамбула. Це підніме палестинських сіоністів і Єврейський об’єднаний розподільчий комітет на більш рішучі дії. Водночас ці відомості передадуть Черчиллю й Рузвельту. Шпрінґманн погодився: Оскар має підстави перейматися, що йому можуть не повірити, бо це дійсно нечувані речі.

— Отож, — сказав Саму Шпрінґманн, — я дуже прошу вас поїхати до Стамбула і розповісти там про це особисто.

Після недовгого вагання: мати йому справу з потребами емалевого виробництва чи з ризиком перетину такої кількості кордонів — Шиндлер погодився. То ближче до кінця року, сказав Шпрінґманн.

— Тим часом ви будете регулярно бачитися в Кракові з паном Седлачком.

Вони підвелися, і Оскар побачив, як ці люди змінилися на лиці. Вони подякували й пішли, дорогою вниз перетворюючись на двох замислених будапештських професіоналів, які почули недобрі новини про організаційні проблеми у філіях своєї фірми.

Увечері доктор Седлачек зайшов до Оскара в номер і вивів його на жваві вулиці Будапешта повечеряти в готелі «Ґеллерт». З-за столика вони бачили Дунай, вогники його барж удалині. Це місто здавалося ще довоєнним, і Шиндлер знову відчув себе туристом. Після тверезого дня він пив темну «Бичачу кров» повільно, зважено тамуючи спрагу, і біля нього утворився невеликий ряд порожніх пляшок.

Посеред трапези до них приєднався австрійський журналіст доктор Шмідт разом зі своєю коханкою — витонченою золотистою угоркою. Шиндлер зробив комплімент дівчині, оцінивши її прикраси, і розповів, що й сам дуже любить коштовності. Але за абрикосовим коньяком він став менш товариським. Шиндлер сидів і трохи насуплено слухав балаканину Шмідта про ціни на нерухомість, торгівлю автомобілями й кінські перегони. Дівчина захоплено слухала Шмідта, адже результати його вдалих оборудок прикрашали її шию і зап’ястя. Але несподівана незадоволеність Оскара впадала в око.

Доктор Седлачек у душі посміхався: може, Оскар бачить своєрідне відображення свого власного багатства, власних звичок до торгівлі на периферії.

По вечері Шмідт і його супутниця пішли до якогось клубу, а Седлачек спеціально повів Шиндлера в інший. Вони сиділи, добираючи в уже геть нерозумній кількості barack, і дивилися на танцівниць.

— Отой Шмідт… — сказав Шиндлер, бажаючи прояснити це питання, щоб спокійно насолоджуватися нічною гулянкою. — Ви його використовуєте?

— Так.

— Не думаю, що таких варто використовувати, — сказав Оскар. — Він же злодій.

Доктор Седлачек постарався приховати посмішку.

— Ну як ви можете вірити, що він передасть ті гроші, що ви йому даєте? — спитав Оскар.

— Ми даємо йому відсоток із них, — відповів Седлачек.

Оскар подумав із півхвилини, а тоді пробурмотів:

— Мені не треба, в дідька, ніяких відсотків. Навіть не пропонуйте.

— От і добре, — сказав Седлачек.

— Нумо на дівчат дивитися, — сказав Оскар.