TextBook Знехотя розповів про свою пригоду. Йому було соромно, що так попався.
— Облиш, людино добра! Все одно це мало що дало б. Які докази, що він браконьєр? Од нас вимагають, щоб упіймали на гарячому. Викрутився б, підставив би свідків, та й усе... Треба його в лісі піймати, і я таки піймаю, от побачите.
Лісничиха покликала Едека їсти. Метек того вечора не сидів над книжками — боліла голова. Лісничий запитав мимохідь, що там у Піші.
Хлопець розповів про невдачу з пошуками роботи. Помітив, як Метек змовницьки моргнув батькові. І йому, не знати чому, стало прикро.
— Я ж казав, облиш, людино добра, з тією роботою... Усе в свій час буде. А так знову ходитимеш кілька днів з кривою пикою...— Замислився на мить.— Ти, хлопче, казав, що був шоферам? Права маєш? Ну, гаразд, а з трактором-тягачем упорався б?
— Три місяці їздив на тракторі...
— Добре, що Метек сказав мені про це. Так от, якщо маєш охоту, то завтра можеш починати. У нас одного шофера призвали в армію. Була відстрочка, але вже скінчилась. А робота спішна, не можна й дня пропустити. То згоден?
Едек не знав, як і дякувати. Хотів неодмінно щось робити, хоча б для того, щоб згаяти час, щоб менше думати про недавнє минуле...
V. Аварія
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Там, де козам роги правлять» автора Паукшта Евгеніуш на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „IV. Перші постріли“ на сторінці 10. Приємного читання.