TextBook — Шабаш,— ледь ворухнув устами Метек.
Застигли і вони в тій німій тиші. Ще дужче заблищали дерева, замелькали тіні, ясне світло дня залило ліс.
Зійшло сонце. І знов усе ожило, загомоніло.
Поверталися вони повільно, здригаючись од холоду, який пронизував тіло, захоплені враженням від тієї великої пісні кохання.
Едек згадав тишу, яка щойно була в лісі. Він дізнався, що шабаш у лісовому гомоні — то хвилина, коли сходить сонце, коли все живе у природі завмирає, ніби вшановуючи велику мить народження нового дня.
— Влюбливі пташата, еге ж? — якось мрійливо озвався лісничий.
Едек знову подумав про Зосю, про обійми її рук, про смак її уст і запах чорних, розсипаних на подушці кіс. І засумував за дівчиною, мріючи про ту хвилину, коли вій знову міцно пригорне її.
XXI. Дальші новини
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Там, де козам роги правлять» автора Паукшта Евгеніуш на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XX. Весняні зальоти“ на сторінці 8. Приємного читання.