— Що там таке? — озвався пан Гасинець, який саме повертався стежкою від озера.— Може, корова телиться? — спитав він здивовано, бо телитися ще було рано.
— Мовчун встав і сховався тут у сіні. Коли б ти бачив, який він худий.
— Після зими завжди так... Пора вже, бо весна йде повним ходом. Ви бачили озеро? Коло нас щілини по півметра, і вода б’є фонтанами. От-от лід рушить.
— Вони їздили в Піски і викупались. Власне, Едек...
— По льоду поїхали? Ну й мудрагелі! Ви ж могли й не повернутися — ті тріщини вже не одного проковтнули. Це ти, Міхал, такий розумний?
Лісник мовчав, почервонівши. Тепер він зрозумів, як ризикував. Пан Гасинець пожалів хлопця.
— Гляньте, як трава вже зеленіє... А які бруньки на деревах? Гарно, га?
XVIII. Ще раз Вежбик
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Там, де козам роги правлять» автора Паукшта Евгеніуш на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XVII. Мокра пригода“ на сторінці 7. Приємного читання.