— Що?
— Портрет дядька Тома як керівника оркестру.
— Я сюди прийшов не про портрети розмовляти. Я прийшов за співчуттям.
— І ти його отримаєш. Яка проблема? Турбуєшся через Анджелу, напевно? Що ж, не бійся. Я маю ще один чудовий план, як її перехитрувати. Гарантую тобі, вона плакатиме на твоєму плечі раніше, ніж сонце зайде.
Він різко гримнув:
— Дідька лисого!
— Тап, Фуппі!
— Що?!
— Тобто, «Фу, Таппі». Кажу ж тобі, я все владнаю. Я саме збирався розповісти про цей план Дживсу, коли зайшов ти. Хочеш почути?
— Не хочу я чути твої паскудні плани. Плани марні. Вона закохалася в якогось іншого хлопця і тепер ненавидить моє пузо.
— Дурниці.
— Це не дурниці.
— Кажу тобі, Таппі, як знавець жіночих сердець: Анджела досі тебе кохає.
— Уночі в коморі це було геть не схоже на кохання.
— О, вночі ти пішов до комори?
— Пішов.
— І там була Анджела?
— Була. І твоя тітка. А ще твій дядько.
Я зрозумів, що потребую виносок внизу сторінки. Це все було для мене новиною. Я багато разів гостював у Брінклі Корт, але навіть не здогадувався, що одним із центрів місцевого суспільного життя є комора. Як буфет на іподромі.
— Розкажи мені все своїми словами, — сказав я, — не впускаючи жодної, навіть дрібної деталі, бо ніколи не можна бути певним, чи важлива та деталь, чи ні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маєток Брінклі» автора Пелем Ґренвіл Вудгаус на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „- 12 -“ на сторінці 2. Приємного читання.