Він то хапав ротом повітря, то хрюкав, то сміявся.
Харрі звівся нарешті на ноги. Глянув на ніж, що стирчав у нього з долоні, прикидаючи, що краще: витягти його чи залишити як затичку. Він почув, як знизу кричать у мегафон.
— Знаєш, що тепер буде, Харрі? — сказав Єнс, заплющивши очі.
— Не зовсім.
Виждавши, Єнс зібрався із силами.
— Тоді дозволь пояснити тобі, що зараз відбудеться, Харрі. Настав день получки для цілої купи поліцейських, юристів і суддів. І горіти тобі в пеклі, Харрі, — мені воно дорого обійдеться.
— Що ти маєш на увазі?
— Що я маю на увазі? Ти що, знову прикидаєшся простим норвезьким бойскаутом, Харрі? Усе купується. Якщо є гроші. У мене є гроші. Крім того… — він захекався, — …є кілька політиків, які досить зацікавлені будівельною галуззю й не дозволять розвалити BERTS.
Харрі похитав головою:
— Не цього разу, Єнсе. Не тепер.
Єнс оголив зуби в болісній усмішці:
— Закладемося?
Не роби цього, подумав Харрі. Не роби того, про що пошкодуєш, Холе. Він глянув на годинник: чисто професійний рефлекс. Час затримання, для звіту.
— Мені не дає спокою одна думка, Єнсе. Інспектор Крамлі вважає, що я розкрив карти, запитавши тебе про «Еллем Лімітед». Напевно, так воно і є. Але ж ти розумів, і давно: я знаю, що це ти, хіба не так?
Єнс намагався сфокусувати погляд на Харрі.
— Якийсь час — так. Тому я дивувався, навіщо ти так старався звільнити мене. Навіщо, Харрі?
У Харрі запаморочилося в голові, і він присів на ящик з інструментами.
— Добре. Можливо, я ще не був упевнений, що це все-таки ти. Може, я хотів подивитися, як ти будеш грати наступну партію. А може, думав, що налякаю тебе, і годі. Не знаю. А як ти зрозумів, що я тебе розкрив?
— Дехто розповів мені про це.
— Це неможливо. Я не сказав нікому ні слова аж до сьогоднішнього вечора.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Таргани » автора Несбьо Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 52“ на сторінці 3. Приємного читання.