Харрі сів на стілець під деревом, але вона продовжувала стояти.
— Мати не хотіла, щоб я була присутня при їхніх зустрічах, так що я майже незнайома з ним.
— Але ти знаєш його краще, ніж я.
— Невже? Гм. Він справляє враження веселої людини, але, може, це тільки здається. У всякому разі, він намагався налагодити зі мною стосунки, наприклад, вирішив водити мене на тайський бокс. Очевидно, думав, що я цікавлюся спортом, раз люблю стрибати із трампліна. Чи використав він її? Не знаю. Шкода, що не можу тобі допомогти, але мені невідомо, що криється в душі в чоловіків цього віку, адже ви не показуєте своїх почуттів…
Харрі поправив сонцезахисні окуляри.
— Дякую, дуже добре, Руно. Ти не попросиш матір, щоб подзвонила мені, коли прокинеться?
Вона встала на краю басейну, повернувшись спиною до води, відштовхнулася й описала прямо перед ним нову параболу, вигнувши назад спину й відкинувши голову. Він побачив бульбашки на поверхні води й повернувся, щоб піти.
Шеф Брекке в «Барклай Таїланд» був лисий, і на обличчі його читалося занепокоєння. Він усе кахикав і кахикав, потім тричі попросив Харрі назвати своє ім’я. Харрі оглянув кабінет і зрозумів, що Брекке не брехав: офіс у керівника був набагато скромніший, ніж у підлеглого.
— Брекке один із наших кращих брокерів, — заявив шеф. — У нього чудова память на цифри.
— Авжеж.
— Він хитрий, так. Але це його робота.
— О’кей.
— Дехто стверджує, що він часом буває твердим, але ніхто з наших клієнтів не може обвинуватити його в нечесності.
— Що він за чоловік?
— Хіба я щойно вам це не розповів?
Повернувшись в Управління поліції, Харрі подзвонив в Осло Туре Бьо, керівникові валютного відділу «ДНБ». Той повідомив йому, що в Брекке був зв’язок із дівицею з операційного відділу, але незабаром закінчився, очевидно з її ініціативи. Він припустив, що це могло стати причиною переїзду Брекке на роботу в Бангкок.
— Зрозуміло, за пристойні відступні й підвищення зарплати на додачу, — додав він.
Після обіду Харрі й Нхо спустилися ліфтом на другий поверх, де тримали Брекке, очікуючи, коли його переправлять у слідчу в’язницю в Пратунамі.
На Брекке був усе той же костюм, у якому його заарештували. У розстебнутій сорочці із підкоченими рукавами він уже не був схожий на брокера. Чуб прилип до лоба, він розгублено дивився на свої долоні, що нерухомо лежали перед ним на столі.
— Це Нхо, мій колега, — сказав Харрі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Таргани » автора Несбьо Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 29“ на сторінці 5. Приємного читання.