Розділ 29

— Знімки настільки розпливчасті, що ми нічого не можемо відкинути, навіть якщо в Брекке є особливі прикмети.

— Хто готовий добровільно піти й оглянути зад Брекке? — запитала Ліз, викликавши загальний регіт.

Тут обережно кашлянув Сунтгорн.

— Якщо Брекке вбив Мольнеса через знімки, то чому ж він залишив їх на місці злочину?

Запала мовчанка.

— Цікаво, це тільки в мене відчуття, що ми тут сидимо і займаємося дурницею? — запитала нарешті Ліз.

Дзижчав кондиціонер, і Харрі подумав, що день буде не тільки спекотним, але й довгим.

Харрі зупинився у дверях тераси, що вела в посольський сад.

— Харрі? — Руна протерла очі, виходячи з басейну.

— Привіт, — сказав він. — Твоя мати спить.

Вона знизала плечима.

— Ми заарештували Єнса Брекке.

Він чекав, що вона зараз що-небудь скаже, запитає чому, але дівчина не вимовила ні слова. Харрі зітхнув.

— Мені зовсім не хотілося засмучувати тебе, Руно. Але я займаюся цією справою, і ти теж не можеш залишатися осторонь, тому я вирішив, що ми могли б трошки допомогти одне одному.

— Звичайно, — сказала вона.

Харрі безуспішно намагався розгадати її інтонацію. І нарешті зважився поговорити прямо.

— Я маю довідатися про нього більше: що це за людина, чи той він, за кого себе видає, і так далі. Мені треба почати хоча б із його ставлення до твоєї матері. Мені здається, у них все-таки велика різниця у віці…

— Ти думаєш, він її використав?

— Щось у цьому роді.

— А може, це моя мати використала його?