— Мазл! — промовив суддя.
Мазл був кур’єр з надзвичайно довгим тулубом і короткими ногами.
— Мазл!
— Тут, ваша честь.
— Поставте стілець і залиште кімнату.
— Слухаю, ваша честь.
— Прошу, мадам, у чому ваша справа?— спитав суддя.
— Це — дуже прикра історія, сер,— вагалася міс Вісерфілд.
— Дуже можливо, мадам,— погодився суддя.— Заспокойтесь трохи,— тут містер Напкінс доброзичливо глянув на леді,— і скажіть, що привело вас до мене,— тут суддя переміг людину: містер Напкінс знову мав неприступний вигляд.
— Мені страшенно неприємно, сер, приходити до вас з такою звісткою, але я боюсь, що тут має відбутися дуель.
— Тут? — не зрозумів суддя.— Де тут, мадам?
— В Іпсвічі.
— В Іпсвічі, мадам! Дуель в Іпсвічі! — мало не задихнувся суддя.— Неможливо, мадам. Нічого подібного в Іпсвічі ніхто не вигадає. Я не думаю, щоб знайшлося в нас двоє людей, які дозволили б собі порушити спокій цілого міста.
— На нещастя, повідомлення моє цілком підставне,— сказала леді.— Я сама була присутня, коли вони сперечалися.
— Щось таке просто неймовірне,— дивував суддя.— Мазл!
— Тут, ваша честь.
— Пришліть сюди містера Джінкса. Швидше!
— Слухаю, ваша честь.
Мазл вийшов, а через хвилину в кабінет увійшов блідий, гостроносий, не дуже вгодований, бідно одягнений клерк середнього віку і, діставши наказ занотувати свідчення леді, сів і почав записувати.
— Цей Піквік — головний заводець, скільки я розумію?— зрезюмував суддя, коли свідчення було записане.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Посмертні записки Піквікського клубу» автора Чарльз Діккенс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XIX, у якому містер Пітер Магнус ревнує, немолода леді лякається, а піквікці через це потрапляють у пазурі правосуддя.“ на сторінці 3. Приємного читання.