Зміст
Розділ I Піквікці.
Розділ II Перший день подорожі, пригоди першого вечора і наслідки їх.
Розділ III Прикра зустріч.
Розділ IV Огляд війська. Нові друзі. Запрошення в гостину на село.
Розділ V, де оповідається, між іншим, як містер Піквік учився правити конем, а містер Вінкл — їздити верхи, і що з того вийшло. Перший вечір на Мейнорській фермі.
Розділ VI Як містер Вінкл цілив у грака, а влучив у людину; як дінгліделський крикетний клуб програв маглтонцям; як маглтонці пообідали коштом дінгліделців і багато інших цікавих та повчальних речей.
Розділ VII, де яскраво ілюструється твердження, що путь справжнього кохання — не рейкова дорога.
Розділ VIII Відкриття й погоня.
Розділ IX, який усував останні сумніви (якщо вони в кого були) щодо безкорисливості вдачі містера Джінгла.
Розділ X, який містить у собі опис ще одної подорожі, і в якому описується одна дуже важлива подія, що становить цілу епоху в житті містера Піквіка і в цьому оповіданні.
Розділ XI Дещо про Ітонсвіл та про партії в ньому і про те, як відбувалися вибори члена парламенту від цього старовинного, лояльного й патріотичного міста.
Розділ XII, де подаються правдиві портрети двох видатних осіб і описується парадний сніданок у них, який спричинюється до з’явлення старого знайомого та написання нового розділу.
Розділ XIII, занадто повний подій, щоб його можна було коротко викласти.
Розділ XIV, де коротко показано непереможну силу обставин.
Розділ XV Приємний день, що неприємно закінчився.
Розділ XVI, в якому оповідається про те, як працювали містери Додсон і Фог та про зворушливу зустріч містера Веллера з його родителем.
Розділ XVII Містер Піквік їде до Іпсвіча і зазнав там романтичної пригоди з дамою середнього віку в жовтих папільйотках.
Розділ XVIII Містер Семюел Веллер починає віддавати всю свою енергію готуванням до реваншу в боротьбі між ним і містером Тротером.
Розділ XIX, у якому містер Пітер Магнус ревнує, немолода леді лякається, а піквікці через це потрапляють у пазурі правосуддя.
Розділ XX показує, між силою інших втішних речей, як велично й безсторонньо тримався містер Напкінс, як містер Веллер поквитався з містером Джобом Тротером, заплативши йому не менше, ніж дістав від нього, і ще багато дечого, що подається на своєму місці.
Розділ XXI, що містить у собі короткий звіт про хід справи «Бардл проти Піквіка».
Розділ XXII Веселий різдвяний розділ, що містить у собі оповідання про весілля та інші деякі спортивні звичаї, яких — навіть у весіллі — за наших звироднілих часів не додержують уже з такою побожною точністю.
Розділ XXIII Як піквікці познайомилися з двома дуже милими молодими людьми одної з вільних професій і як розважались на льоду.
Розділ XXIV, цілком присвячений правосуддю і різним ученим представникам його.
Розділ XXV, цілком присвячений правдивому описові незабутнього судового процесу в справі «Бардл проти Пікніка».
Розділ XXVI, у якому містер Піквік думає, що йому краще було б поїхати до Баса, і іде туди; і де оповідається про нещастя, яке спіткало містера Вінкла.
Розділ XXVII, де оповідається про важливе й дуже делікатне доручення, дане містером Піквіком містерові Веллеру, і про те, як містер Вінкл тікав від дощу та потрапив під ринву.
Розділ XXVIII Містер Веллер, діставши любовне доручення, береться до роботи й виконує її; з яким успіхом — буде видно далі.
Розділ XXIX показує містера Піквіка в новій, цікавій сцені з великої драми життя.
Розділ XXX Що бачив містер Піквік, потрапивши до Флітської тюрми, яких в’язнів зустрів там і як перебув ніч.
Розділ XXXI доводить, як і попередні, правдивість старого прислів’я —«навчить біда коржі з маком їсти»— і містить незвичайну й несподівану пропозицію, зроблену містером Піквіком містерові Семюелу Веллеру.
Розділ XXXII, де оповідається, як містер Семюел Веллер потрапив у скруту.
Розділ XXXIII, де оповідається про різні незначні події у Флітській тюрмі і про таємничу поведінку містера Вінкла.
Розділ XXXIV, де описується зворушлива зустріч містера Семюела Веллера з його родичами. Містер Піквік, обійшовши круг маленького світу, де він мешкав, вирішує надалі якомога менше змішуватися з ним.
Розділ XXXV оповідає про зворушливий і делікатний вчинок, не позбавлений дотепності, вигаданий і виконаний панами Додсоном та Фогом.
Розділ XXXVI, присвячений переважно справам і тимчасовій перемозі Додсона й Фога. Містер Вінкл з’являється знову і при незвичайних обставинах. Добрість містера Піквіка бере гору над його впертістю.
Розділ XXXVII оповідає, як містер Піквік за допомогою Семюела Веллера намагався пом’якшити серце містера Бенджемена Елена та угамувати лютість містера Роберта Сойера.
Розділ XXXVIII Як містер Піквік виконував свою місію і як з самого початку його підтримав несподіваний спільник.
Розділ XXXIX В родині Веллерів заходять серйозні зміни, і червононосий містер Стігінс зазнає невчасної поразки.
Розділ XL Останній вихід на сцену містера Джінгла та Джоба Тротера. Дуже діловий ранок в Грейс-Інському сквері, що закінчився стуком у двері містера Перкера.
Розділ XLI, де містяться деякі подробиці щодо стуку в двері та про інше, в тому числі про цікаві відкриття, зв’язані з іменами містера Снодграса й одної юної леді і аж ніяк не сторонні для нашої історії.
Розділ XLII Важлива нарада містера Піквіка з Семюелем Веллером, у якій бере участь і родитель останнього. Несподіване з’явлення джентльмена в сюртуці тютюнового кольору.
Розділ XLIII Піквікський Клуб остаточно скасовано, і все закінчується загальним задоволенням.
Розділ без назви (44)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитатизавантажити книгу «Посмертні записки Піквікського клубу» автора Чарльз Діккенс у форматі fb2 на ваш телефон, Android, iPhone, iPad або читання в Інтернеті безпосередньо на сайті. Багато сайтів використовують урізані версії книг і в якості зберігання книги Per-to-Per мережі (тобто віддають користувачу torrent файли). У нас завжди повна версія книги. Ми також не використовуємо такий варіант завантаження книг як .torrent, вам не потрібно використовувати сторонні програми (наприклад, uTorrent). Книги зберігаються в архіві і доступні по прямому посиланню.
Посмертні записки Піквікського клубу — перший роман Чарлза Діккенса, що виходив у вигляді фейлетонів із квітня 1836 по листопад 1837. Роман приніс молодому письменнику славу завдяки яскравим, колоритним і водночас реалістичним образам, у яких англійці могли впізнати себе самих у дещо перебільшеному гротескному вигляді.