Розділ 12

— Ні. Рейс закінчився. Але це виявився найкоротший політ за останній час: я була на Місяці.

— На нашому Місяці?

— Еге ж.

Здавалося, вона ледь стримувалася, щоб не засміятись або, навпаки, не заплакати.

Шикі спробував її заспокоїти:

— Вони обов’язково дадуть тобі премію. Екіпаж, який злітав на Ганімед, отримав півмільйона доларів від Корпорації.

Вілла похитала головою:

— Шикі, любий, навіть я знаю, що бували й кращі випадки. Так, вони нам щось дадуть. Але цього не досить. Ми хочемо більшого.

Родина Форендів мала одну незвичайну і в дечому цікаву рису: оце їхнє «ми». Вони були дуже дружною сім’єю, хоча й не любили показувати це іншим.

Я прихильно поплескав її з виразом співчуття:

— Що збираєшся робити?

Вілла зачудовано глянула на мене:

— Як що? Я вже записалася на інший рейс післязавтра.

— Отакої! — вигукнула Клара. — Дві вечірки для однієї людини! Треба готуватися…

За кілька годин перед сном вона запитала:

— Ти щось хотів сказати перед тим, як ми зустріли Віллу?

— Забув уже, — сонно відповів я. Насправді я все пам’ятав, але вже не хотів говорити.

Упродовж наступних днів я готував себе, щоб знову запропонувати Кларі вирушити в політ. А в ті дні, коли прибував корабель із голодними і зневодненими проспекторами чи взагалі без екіпажу, або ж коли в певний час декотрі торішні польоти позначали як такі, що не вдались, я готував себе до нагоди взагалі покинути Браму.

Більшість часу ми гайнували, відкладаючи наше рішення. Це не було важко. Ми тішилися з життя, вивчаючи Браму та одне одного. Клара найняла покоївку. Її звали Гіва. Це була низенька гарна молодичка, яка доти працювала на харчових шахтах у Кармартені. Її життя нічим не відрізнялося від мого, крім того, що сировиною для фабрик із виробництва одноклітинних білків в Уельсі був не бітумінозний сланець, а вугілля. Гіва потрапила до Брами не завдяки виграшу в лотерею, а після дворічної служби на торговельному космічному кораблі. Вона навіть на могла повернутися додому. Вона висадилась у Брамі, тому що не могла оплатити боргове зобов’язання. Гіва також не могла більше працювати проспектором, оскільки з одного польоту повернулася з аритмією. Іноді вона почувалася краще, а часом їй доводилося на тиждень лягати у Термінальний шпиталь. В обов’язки Гіви входило подекуди готувати і прибирати мою та Кларину кімнати, іноді бавити Кейті Френсіс, коли її батько був на варті, а Клара не хотіла, щоб її турбували. Клара дуже багато програвала в казино, тому насправді заледве могла дозволити собі послуги Гіви. Проте, утримувати мене вона теж не могла.

Оголошення