Жива маса ягнят при відлученні від матерів у віці 110-115 днів становить 28-34 кг (48-50 кг — найкращі) при ягнінні у січні-лютому.
Тілобудова у полварсів компактна, м'ясні форми гарно означені. Вівці відносно приземкуваті порівняно з вітчизняними породами. Барани і матки безрогі. Випадки крипторхізму у плідників, на відміну від породи прекос, зустрічаються вкрай рідко.
Барани і матки мають гарно визначений запас шкіри у вигляді бурди, або 1-2 неповних складок. Як правило, по тілу і особливо біля кореня хвоста зустрічається зморшкувата складчатість.
Полварси відзначаються своєрідною архітектонікою руна, яка дає змогу розводити цих овець в умовах високої вологості. Ця особливість полягає в тому, що при помірній щільності (5-6 тис. волокон на 1 см2 шкіри) і відмінній вирівняності волокон вершини вищерозміщених по тілу штапелів перекривають нижчерозміщені, роблячи цим руно малодоступним для вологи і забруднювачів.
Колір жиропоту у баранів білий з блакитнуватим відтінком, у маток
— білий та світлий, стійкий до вимивання і окислення, що створює відмінні захисні якості руна.
Порода полварс використана при утворенні харківського внутріпородного типу овець у породі прекос.
Породи тонкорунних овець м'ясо-шерстного напряму. До цього напряму продуктивності відносяться вівці порід:
• прекос;
• казахська тонкорунна;
• казахський архаромеринос;
• дагестанська гірська;
• грузинська жирнохвоста;
• вятська.
М'ясо-шерстні вівці характеризуються відсутністю складчастості шкіри, помірним розвитком кістяка, бочкоподібним тулубом, скороспілістю, у них також добре виражені м'ясні ознаки. По настригу шерсті вони помітно поступаються тонкорунним вівцям інших напрямів.
Тонкорунні м'ясо-шерстні барани мають живу масу 90-100 кг, матки — 55-65 кг; настриг шерсті з баранів складає 6-7 кг, з маток — 3,5-4 кг при виході чистої шерсті в межах 45-55%, шерсть у них 60-64-ої якості; довжина шерсті у баранів досягає 9-10 см, у маток — 7-8 см.
Ці породи овець вимогливіші до умов годівлі і утримання. Вони погано розвиваються і мають низьку продуктивність в умовах напівзасушливого і тим більше сухого клімату.
В той же час в районах стійкого зволоження при забезпеченні достатньою кількістю корму (зокрема соковитого) ці вівці здатні давати високу продуктивність.
Тому їх розводять в зонах, що мають вологіший клімат, зокрема в центральних районах Росії.
Асканійська м'ясо-шерстна з кросбредною вовною створена на основі принципово нового методу з використанням вітчизняного і світового генофонду шляхом ступінчатої синтетичної селекції. Це перша вітчизняна порода такого напряму продуктивності з настригом чистої кросбредної шерсті 3-5 кг і виробництвом м'яса на вівцематку 50-65 кг. Тварини нової породи відзначаються міцною конституцією, здатні одночасно продукувати високоякісне м'ясо, особливо ягнятину та молоду баранину, молоко, високі настриги кросбредної шерсті.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація та основні породи овець“ на сторінці 4. Приємного читання.
