Батат

Основи рослинництва і тваринництва

Батьківщиною батату (солодка картопля) є тропічні райони Центральної Америки, де він росте як багаторічна культура. У деяких країнах він дуже поширений і має більше значення, ніж картопля. Вирощують батат більше, ніж в 108 країнах світу на площі понад 18 млн.га, на такій же площі вирощується і картопля. Значні посівні площі його знаходяться в Африці, Індії, Китаї, Японії, Південній Америці, в країнах Середньоземномор'я, в південно-східних районах США. Цю ніжну і теплолюбну культуру можна з успіхом вирощувати і в регіонах з більш суворим кліматом, особливо після виведення холодостійкіших сортів. Урожайність батату 300-500 ц/га і вище.

Батат має довгі стебла, які можуть укорінюватись. Він формує веретеновидні кореневі бульби, які за хімічним складом і смаком близькі до бульб картоплі.

У світі відомо сотні сортів батату, що відрізняються за формою, розміром, масою бульб, смаком. З одного куща в умовах України можна одержати 5-7 кг бульб і більше. Бульби виростають масою 5-6 кг, при сприятливих умовах, у тропіках — до 10-15 кг.

В їжу використовуються сорти батату, що мають у бульбах високий вміст сухих речовин (30-42 %). До їх складу входить крохмаль (до 2530 %), цукор (від 0,5 % до 8 %), жир (1,8 %), білок (до 2,0 %), вітаміни С, В, каротин. Міститься також невелика кількість інуліну. Із мінеральних солей найбільше калію, фосфору, заліза.

Батат калорійніший за картоплю в 1,5 рази.

Соковитом'ясисті сорти за смаком подібні до солодкуватої м'якоті кокосового горіха. Варені бульби інших сортів подібні до бананів.

Сухом'ясисті сорти мало відрізняються смаковими якостями від бульб картоплі. Така різноманітність сортів задовольняє традиції багатьох національних кухонь.

Бульби можна пекти, варити, смажити, підходять для приготування найрізноманітніших страв. Виготовляють з батату крохмаль, борошно, сироп, спирт та ін. Борошно (до 30 %) додають при випіканні хліба і кондитерських виробів.

Урожайність зеленої маси батату (повзучі стебла завдовжки до 5 м, добре облистнені) може досягати 200-400 ц/га. її охоче поїдають всі види тварин. Під час збирання вона не засихає, залишається зеленою, містить легкозасвоюваний протеїн і є добрим кормом у свіжому, висушеному і засилосованому вигляді. За поживністю не поступається зеленій масі бобових культур.

Культура вимоглива до умов вирощування. Потребує родючих ґрунтів, доброго забезпечення вологою. Проте непогано переносить посушливі періоди. Вимогливий до тепла, найкраще росте при температурі понад 20 °С.

Розмножується батат бульбами. На 10 м2 потрібно 1,5-2 кг бульб середнього розміру (50-80 г), на гектар — 1,5-2,0 т. Бульби вимагають старанного догляду при зимовому зберіганні. їх сушать впродовж 6-8 днів, зберігають у добре провітреному сухому приміщенні при температурі не вище 5-8 °С. Пошкоджені бульби зберегти практично неможливо.

Строк збирання батату — кінець вересня — початок жовтня. Проте необхідно викопати бульби до приморозків.

Чуфа

Чуфа (земляний мигдаль) росте густим кущем висотою 30-60 см, на корінні якого зав'язуються маленькі бульбочки. Вони видовжено-овальні, поперечносмугасті, жовто-бурі завдовжки 1,0-2,5 см і товщиною 0,5-0,7 см. Маса 1000 бульбочок 400 г. З одного куща можна зібрати 100 бульбочок і більше. Вони солодкі, мигдального смаку, містять до 34 % олії, до 30 % крохмалю, до 18 % цукрів, до 6 % білка, до 7 % смолистих речовин, до 12 % клітковини.

Чуфа має приємний смак і дуже поживна. Використовують бульбочки в їжу в сухому виді, а також вареними чи піджареними, як горіх. В кондитерській промисловості вони замінюють арахіс, мигдаль.

Із чуфи готують напої у вигляді кави, молочка, освіжаючих напитків. Мелені бульбочки використовують для приготування печива і тортів, високоякісних сортів халви, начинок, цукрів. З бульбочок одержують крохмаль, цукор, олію.

Крім цього, земляний мигдаль є дуже цінним кормом для тварин. Бульбочки, макуха після добування олії, є цінним концентрованим кормом. При додаванні в раціон свиней, м'ясо і сало стають приємнішими на смак. Подрібнені бульбочки можна використовувати для годівлі птиці. Надземна маса поїдається кіньми і вівцями.

Чуфа широко вирощується в Африці, Бразилії, Іспанії, Португалії та ін. країнах. В Україні її вирощують на присадибних ділянках, є перспектива розширення посівних площ. Цю рослину в однорічній культурі можна вирощувати у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Урожайність бульбочок становить 80-120 ц/га і більше. При зрошенні продуктивність чуфи зростає на 30-40 %.

Чуфа теплолюбна рослина, вимоглива до вологи. Рослини вимогливі до світла, краще ростуть на південних схилах. Вищий урожай формується на добре підготовлених, удобрених ґрунтах, легких за гранулометричним складом.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Батат“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Основи рослинництва

  • Озима пшениця

  • Озиме жито

  • Тритікале

  • Яра пшениця

  • Кукурудза

  • Просо

  • Сорго

  • Гречка

  • Розділ 2. Зернобобові культури

  • Горох

  • Кормові боби

  • Квасоля звичайна

  • Чина

  • Розділ 3. Коренеплоди

  • Кормовий буряк

  • Турнепс

  • Розділ 4. Бульбоплоди

  • Топінамбур

  • Батат
  • Розділ 5. Олійні культури

  • Соняшник

  • Ріпак

  • Рижій

  • Редька олійна

  • Льон олійний

  • Рицина

  • Розділ 6. Прядивні культури

  • Коноплі

  • Розділ 7. Кормові культури

  • Багаторічні злакові трави

  • Однорічні бобові трави

  • Частина ІІ. Основи тваринництва

  • Племінна робота та породи великої рогатої худоби

  • Породи комбінованої продуктивності

  • Породи м'ясного напряму продуктивності

  • Годівля і утримання худоби

  • Молочна продуктивність корів

  • М'ясна продуктивність великої рогатої худоби

  • Розділ 9. Свинарство

  • Породи свиней

  • Методи розведення свиней

  • Схрещування

  • Вирощування і утримання свиней

  • Відгодівля свиней

  • Розділ 10. Вівчарство

  • Класифікація та основні породи овець

  • Напівтонкорунні

  • М'ясо-сальне вівчарство

  • Напівгрубошерстні породи

  • Утримання овець

  • Літня годівля і утримання овець

  • Продукція вівчарства

  • Овчини

  • Баранина

  • Біологічні, продуктивні і породні особливості кіз

  • Основні породи кіз

  • Шерстні породи

  • Шерсть і пухова продукція кіз

  • Класифікація козиних пуха і шерсті

  • Молочна продуктивність овець і кіз

  • Розділ 11. Конярство

  • Конституція та екстер'єр коней

  • Масті, відмітини та прикмети

  • Основні напрями і породні ресурси конярства

  • Степові породи

  • Лісові породи

  • Гористі породи

  • Верхові породи і порідні групи

  • Верхово-упряжні породи

  • Рисисті породи

  • Упряжні (робочокористувальні) породи

  • Продуктивне конярство

  • Розділ 12. Кролівництво

  • Оцінка порід кролів за екстер'єром та продуктивними якостями

  • Література