Топінамбур

Основи рослинництва і тваринництва

Топінамбур, або земляна груша дає два врожаї: зелену масу і бульби. Зелену масу можна згодовувати у свіжому вигляді або закладати силос. її врожайність становить 450-550 ц/га, може досягати 1000 ц/га. Високий урожай зеленої маси можна збирати впродовж 6-7 років після садіння. У 100 кг зеленої маси містяться 20-25 кормових одиниць і 1,8 кг перетравного протеїну. У ній високий вміст фруктози, тому може використовуватись для виробництва спирту.

Урожайність бульб становить 200-300 ц/га, може досягати 500-600 ц/га і вище. В1 ц бульб міститься 21-27 корм. од. і 1,2 кг перетравного протеїну. Вони є цінним кормом для свиней, придатні для харчування людини. Бульби використовують для виробництва спирту.

Топінамбур — дієтичний продукт харчування. За харчовою цінністю близький до картоплі. Споживають бульби печеними, смаженими і сирими. Готують з них пюре, салати, супи.

Бульби топінамбура містять 74-79 % води, 2-4 % азотистих речовин, 15-20 % цукрів (5-6 % сахароза; 10-12 % інулін). Вітамінів С і В1, в бульбах в 2 рази, а заліза в 3 рази більше, ніж в бульбах картоплі. Він може бути сировиною для виробництва цукру. Окремі сорти містять до 22 % цукру. Один гектар топінамбуру дає таку кількість стебел для целюлозно-паперового виробництва, що рівноцінно 5 га лісу.

Топінамбур має лікарські властивості. Він виводить з організму радіонукліди. Має здатність активно акумулювати з ґрунту кремній, який особливо необхідний людям похилого віку. У сухій речовині міститься близько 8 % кремнію. Вуглевод інулін використовується для лікування діабету, замінюючи хворим в якійсь мірі інсулін. Розроблено технологію добування інсуліну з топінамбуру.

Топінамбур є цінною культурою для біологічного рослинництва. Він не нагромаджує нітратів і радіонуклідів. Після 5 років вирощування ґрунт повністю відновлює родючість і стає чистим від пирію, осоту та інших бур'янів. Топінамбур практично не уражується хворобами і шкідниками, тому непотрібно застосовувати отрутохімікати. Крім того, формуючи значну вегетативну масу, він активно засвоює вуглекислий газ і виділяє кисень, очищуючи атмосферне повітря. На 1 га топінамбуру виробляється кисню у 1,5 рази більше, ніж з гектарної площі дорослого лісу.

Унікальний хімічний склад та біологічно активні речовини створюють передумови для широкого використання топінамбуру у промисловості, сільському господарстві, медицині та у сфері поліпшення екологічного стану антропогенно порушених земель.

Батьківщиною топінамбуру є Північна Америка, провінція Топінамбур, звідки і походить назва. У 1612 році завезений у Францію і поширився по всій Європі. Ця старовинна культура попала в Україну лише у XVIII столітті. В Україні топінамбур поширений мало. Проте посівні площі мають тенденцію до розширення, особливо у фермерських господарствах.

В світі зростає інтерес до топінамбура. Крім Європи (Франція, Англія, Німеччина, Голландія) він набуває поширення в Азії, Австралії, Японії, Канаді. Вирощують його для харчових, кормових і технічних цілей (переважно для одержання спирту, інуліну, фруктози, пального для двигунів).

Топінамбур — холодостійка культура. Листки переносять зниження температури до мінус 2-4 °С, стебла — до мінус 5-6 °С. Бульби топінамбуру не бояться вимерзання, завдяки високому вмісту водорозчинних цукрів, які збільшують концентрацію клітинного соку. Вони гинуть тільки при зниженні температури до мінус 20 °С. При достатньому сніговому покриві переносять зниження температури повітря взимку до 25-30 °С морозу, за деякими даними — до -40 °С.

Топінамбур досить посухостійка культура, добре переносить високі температури.

Наступний розділ:

Батат


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Топінамбур“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Основи рослинництва

  • Озима пшениця

  • Озиме жито

  • Тритікале

  • Яра пшениця

  • Кукурудза

  • Просо

  • Сорго

  • Гречка

  • Розділ 2. Зернобобові культури

  • Горох

  • Кормові боби

  • Квасоля звичайна

  • Чина

  • Розділ 3. Коренеплоди

  • Кормовий буряк

  • Турнепс

  • Розділ 4. Бульбоплоди

  • Топінамбур
  • Батат

  • Розділ 5. Олійні культури

  • Соняшник

  • Ріпак

  • Рижій

  • Редька олійна

  • Льон олійний

  • Рицина

  • Розділ 6. Прядивні культури

  • Коноплі

  • Розділ 7. Кормові культури

  • Багаторічні злакові трави

  • Однорічні бобові трави

  • Частина ІІ. Основи тваринництва

  • Племінна робота та породи великої рогатої худоби

  • Породи комбінованої продуктивності

  • Породи м'ясного напряму продуктивності

  • Годівля і утримання худоби

  • Молочна продуктивність корів

  • М'ясна продуктивність великої рогатої худоби

  • Розділ 9. Свинарство

  • Породи свиней

  • Методи розведення свиней

  • Схрещування

  • Вирощування і утримання свиней

  • Відгодівля свиней

  • Розділ 10. Вівчарство

  • Класифікація та основні породи овець

  • Напівтонкорунні

  • М'ясо-сальне вівчарство

  • Напівгрубошерстні породи

  • Утримання овець

  • Літня годівля і утримання овець

  • Продукція вівчарства

  • Овчини

  • Баранина

  • Біологічні, продуктивні і породні особливості кіз

  • Основні породи кіз

  • Шерстні породи

  • Шерсть і пухова продукція кіз

  • Класифікація козиних пуха і шерсті

  • Молочна продуктивність овець і кіз

  • Розділ 11. Конярство

  • Конституція та екстер'єр коней

  • Масті, відмітини та прикмети

  • Основні напрями і породні ресурси конярства

  • Степові породи

  • Лісові породи

  • Гористі породи

  • Верхові породи і порідні групи

  • Верхово-упряжні породи

  • Рисисті породи

  • Упряжні (робочокористувальні) породи

  • Продуктивне конярство

  • Розділ 12. Кролівництво

  • Оцінка порід кролів за екстер'єром та продуктивними якостями

  • Література