Молочна продуктивність овець і кіз

Основи рослинництва і тваринництва

Молоко овець — цінний продукт живлення. По хімічному складу і фізичним властивостям овече молоко має переваги перед коров'ячим. У ньому більше сухої речовини (у 1,4 разу), жиру (1,8 разу), калорійність вище в 1,5 рази.

В середньому молоко овець містить %: води 82,1, жиру 6,7, білка 5,8, цукру 4,6, мінеральних речовин 0,8-0,9. У молоці виявлено багато мікроелементів, мг/кг: залізо — 0,09-0,27, мідь — 0,96-1,98, цинк — 9,6-10,8, свинець — 0,09-0,22, марганець — 0,27-0,33, срібло — 0,0010,003, алюміній — 0,09-0,22, магній — 9,20-10,60, кобальт — менше 0,1, хром — 0,01, олово — 0,01-0,02, стронцій — 0,03-0,29.

У 1 кг овечого молока міститься 109 мг вітаміну С і значна кількість вітамінів групи В, є вітамін А, але каротин відсутній.

Свіже молоко білого кольору з сіруватим відтінком, густішої консистенції (1,035-1,040 г/см3), ніж коров'яче. Унаслідок меншого розміру жирових кульок і більшої в'язкості воно відстоюється повільніше, ніж коров'яче. Точка плавлення жиру овечого молока 35,5-36 °С, затвердіння — 24,5-25 °С, кислотність від 20 до 27 °Т.

Молочність овець неоднакова. Вона залежить від багатьох чинників як генетичного, так і негенетичного порядку (порода, вік, вгодованість, племінна цінність, здоров'я, лактація по рахунку, місяць лактації, число народжених ягнят, годівля, утримання і ін.).

За 100-120 днів лактації після відлучення ягнят вівці асканійської, забайкальської, куйбишевської, романівської, цигайської порід дають по 100-160 кг молока. Найбільш високою молочністю в світі володіють вівці східнофризської породи. Загальна молочність такої вівці за лактацію складає 900-1000 кг, зокрема товарна — до 500 кг.

Товарне молоко отримують головним чином від овець каракульської породи, оскільки ягнят від них вбивають для отримання шкірок в перші ж дні їх життя. Від інших порід овець надходження молока залежить від тривалості утримання ягнят під матками. В даний час промисловістю випускається замінник овечого молока, використання якого дає можливість проводити відлучення ягнят від маток в радніші терміни. У тих випадках, коли ягнят на підсосі тримають тільки 3-4 дні, а потім їх переводять на замінник овечого молока або вбивають на смушки, маток доять впродовж всього лактаційного періоду (4-5 міс). В цьому випадку перші 2 місяці овець доять 2 рази на день — вранці і увечері, а потім 1 раз.

Найбільший добовий удій доводиться на період з 20-го по 30-й день лактації (2 кг). До початку третього місяця лактації удої, з невеликими коливаннями, далі знижуються, Найменшими вони стають до кінця лактації (100-200 г). Тривалість лактації, як правило, складає 90-120 днів після відлучення ягнят. Рівень годівлі і підготовка маток до ягніння значно впливають і на тривалість лактації, і на молочність, які можна збільшити на 30-40 %.

Молочність маток зростає до третього року життя і утримується на максимальному для цієї тварини рівні до 6-річного віку.

На молочність впливає плодючість маток. Відомо, що багатопліддя позитивно корелює з молочністю.

Склад молока овець в ході лактації дещо змінюється. До 4-6-го місяця лактації кількість жиру зростає на 8-10 %, білка — на 6,5-7, сухої речовини — на 20-23 %. На характер цих змін також впливають перераховані раніше чинники.

Молоко овець використовують з глибокої старовини для виготовлення різних молочнокислих продуктів, сирів, бринзи, топленого масла і ін.

Доїнням овець можна займатися у всіх зонах їх розведення. Особливо перспективне доїння в промисловому вівчарстві, де застосовують раннє відлучення ягнят і їх штучне вирощування з використанням високоякісного замінника овечого молока.

Для доїння відбирають здорових, середньої вгодованості маток, що мають живу масу, що відповідає вимогам I класу даної породи. Враховується її молочність. На початок 3-го місяця лактації її удій не повинен бути нижче 0,3 л в добу. Вимоги при відборі маток для машинного доїння підвищуються. Вим'я повинне бути правильної форми, з рівномірно розвиненими половинами, соски — прямими, однаково розвиненими. Відстань між сосками 12-15 см.

Молочна продуктивність овець цікавить з погляду забезпечення вирощування ягнят і для одержання молока як сировини для виробництва сиру. Тонкорунні і напівтонкорунні вівці не відрізняються високою молочністю, їх не доять. Для одержання молока використовують деяких грубововнових овець, наприклад, смушкових, у яких ягнят забивають у перші 1-3 дні після народження; вівцематок доять 1-2 міс. і одержують від них 40-70кг молока; доять овець закавказьких і гірсько-карпатських грубововнових порід після відбиття ягнят у віці 2-4 міс.; одержують від цих маток 18-25 кг молока.

Молочну продуктивність вираховують шляхом контрольних удоїв або за приростом живої маси ягняти (на 1 кг приросту витрачається 5кг молока). Можна визначати добову молочну продуктивність зважуванням ягняти до і після ссання (різницю в масі відносять на спожите їм молоко.

При формуванні груп дійного стада слід враховувати величину добового удою особин майбутньої групи і швидкість молоковіддачі. Формуються групи за 15 днів до початку доїння. Тварин чистять, остригають шерсть навколо вимені і на внутрішній стороні задніх ніг. Через кожні 15 днів необхідно уважно оглядати всіх дійних тварин. Хворих слід відразу ж ізолювати і організовувати лікування.

У добре підготовлених до окоту маток лактаційний період продовжується 200 днів і більш, у погано підготовлених — 150 і менш.

Свіже молоко для харчових цілей вживається рідко. Його використовують в основному для приготування молочнокислих продуктів, сирів і бринзи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Молочна продуктивність овець і кіз“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Основи рослинництва

  • Озима пшениця

  • Озиме жито

  • Тритікале

  • Яра пшениця

  • Кукурудза

  • Просо

  • Сорго

  • Гречка

  • Розділ 2. Зернобобові культури

  • Горох

  • Кормові боби

  • Квасоля звичайна

  • Чина

  • Розділ 3. Коренеплоди

  • Кормовий буряк

  • Турнепс

  • Розділ 4. Бульбоплоди

  • Топінамбур

  • Батат

  • Розділ 5. Олійні культури

  • Соняшник

  • Ріпак

  • Рижій

  • Редька олійна

  • Льон олійний

  • Рицина

  • Розділ 6. Прядивні культури

  • Коноплі

  • Розділ 7. Кормові культури

  • Багаторічні злакові трави

  • Однорічні бобові трави

  • Частина ІІ. Основи тваринництва

  • Племінна робота та породи великої рогатої худоби

  • Породи комбінованої продуктивності

  • Породи м'ясного напряму продуктивності

  • Годівля і утримання худоби

  • Молочна продуктивність корів

  • М'ясна продуктивність великої рогатої худоби

  • Розділ 9. Свинарство

  • Породи свиней

  • Методи розведення свиней

  • Схрещування

  • Вирощування і утримання свиней

  • Відгодівля свиней

  • Розділ 10. Вівчарство

  • Класифікація та основні породи овець

  • Напівтонкорунні

  • М'ясо-сальне вівчарство

  • Напівгрубошерстні породи

  • Утримання овець

  • Літня годівля і утримання овець

  • Продукція вівчарства

  • Овчини

  • Баранина

  • Біологічні, продуктивні і породні особливості кіз

  • Основні породи кіз

  • Шерстні породи

  • Шерсть і пухова продукція кіз

  • Класифікація козиних пуха і шерсті

  • Молочна продуктивність овець і кіз
  • Розділ 11. Конярство

  • Конституція та екстер'єр коней

  • Масті, відмітини та прикмети

  • Основні напрями і породні ресурси конярства

  • Степові породи

  • Лісові породи

  • Гористі породи

  • Верхові породи і порідні групи

  • Верхово-упряжні породи

  • Рисисті породи

  • Упряжні (робочокористувальні) породи

  • Продуктивне конярство

  • Розділ 12. Кролівництво

  • Оцінка порід кролів за екстер'єром та продуктивними якостями

  • Література