Однорічні бобові трави

Основи рослинництва і тваринництва

Віка яра. Одна з найпоширеніших однорічних бобових трав. Дає високоякісні корми. У 100 кг сіна міститься 46 корм. од. і 123 г протеїну на кожну корм. од. Зелена маса вики добре облистнена — до 60-70 %. Урожайність зеленої маси досягає 300-400 ц/га, сіна — до 60-80 ц/ га. Вирощують у сумішках з вівсом, горохом, капустяними та іншими культурами.

Віка яра невимоглива до тепла. Насіння її починає проростати при температурі 2-3 °С, а сходи витримують приморозки до 4-6 °С. Вологолюбна культура. Найбільше води поглинає під час інтенсивного наростання вегетативної маси і в фазі цвітіння — утворення плодів. Добре росте на нейтральних і слабокислих ґрунтах.

Віка озима. Віку озиму вирощують у суміші з озимими тонконоговими — пшеницею, трітікале, житом, ячменем, а також з капустяними — суріпицею, ріпаком. Урожайність у одновидових посівах досягає 150-250 ц/га, у сумішках — до 250-400 ц/га. Містить більше протеїну, порівняно з вікою ярою.

Віка озима невимоглива до тепла. Насіння проростає при температурі 2-3°С. Зимостійкість нижча порівняно з озимими зерновими культурами. Вимоглива до вологи.

Серадела. Зелена маса серадели облистнена, ніжна, охоче поїдається всіма видами тварин. У 100 кг зеленої маси міститься 17-20 корм.од. в 100 кг сіна — 48-50 корм. од. і 16-17 % протеїну. Після скошування швидко відростає. Добре переносить витоптування тваринами, тому використовують як пасовищну траву. Можна згодовувати тваринам у чистому вигляді, оскільки не призводить до захворювання на тимпанію (здуття).

Серадела є цінним медоносом. Період цвітіння розтягнутий, за умов достатнього зволоження цвіте до пізньої осені. її сіють як парозаймаючу (основну), проміжну (підсівають під озимі), ущільнюючу кормову культуру. Це корисна кормово-сидеральна культура — рекомендується перший укіс скошувати на зелений корм, а другий заорювати в ґрунт.

Серадела — холодостійка культура, насіння здатне проростати при температурі 1-2°С, а сходи і дорослі рослини переносять приморозки до 5-6°С. Вологолюбна. У перші 40-45 днів вегетативна частина її росте дуже повільно, але формується добре розвинута коренева система. Після 45-50 днів починає інтенсивно наростати вегетативна маса і серадела потребує багато вологи. Не вимоглива до світла, тіневитривала, тому добре витримує затінення покривною культурою.

Однією з найцінніших властивостей серадели є здатність рости на бідних піщаних ґрунтах. За це її ще називають конюшиною пісків. Добре росте на піщаних і супіщаних, осушених торфових ґрунтах. Може рости на кислих ґрунтах при рН 5-5,2.

Конюшина однорічна. Конюшина інкарнатна або багряна — рослина заввишки 50-60 см. Тепло- і вологолюбна рослина, добре росте на аерованих ґрунтах, погано розвивається на кислих. Урожайність зеленої маси 120-180 ц/га, сіна 20-40 ц/га. Висівають для створення сінокосів, покращання травостою на пасовищах. Можна використовувати як сидеральну культуру.

Висівають конюшину інкарнатну навесні безпокривним способом. Норма висіву 30-35 кг/га при вирощуванні на корм і 20-25 кг/га при вирощуванні на насіння. Після сівби поле коткують.

Конюшина інкарнатна зазвичай дає один укіс. Скошують на висоті 8-10 см, щоб забезпечити відростання отави за рахунок бруньок на нижній частині стебел.

Конюшина персидська або шабдар дає високопоживний корм, як і конюшина лучна. Урожайність зеленої маси за 2-3 укоси становить 350400 ц/га і більше, сіна — 50- 100ц/га. У високопоживному сіні міститься 17-18 % протеїну.

Добре відростає, краще за конюшину олександрійську. Цінний медонос. Конюшина персидська вологолюбна культура.

Сіють її рано навесні. Глибина загортання насіння 1-2см. Норма висіву — 10-15 кг/га.

На сіно збирають на початку цвітіння. Стебла не так швидко дерев'яніють, як у конюшини олександрійської. На насіння скошують при побурінні 70-80 % головок.

Конюшина олександрійська або єгипетська. Сіно і зелену масу добре поїдають всі види худоби.

Урожайність зеленої маси 100-180 ц/га, може досягати 300-500 ц/га. Вологолюбна і теплолюбна рослина. Погано росте на кислих, піщаних ґрунтах. Культура для південних районів України.

Висівають восени чи рано навесні. Норма висіву 15-18кг/га. Глибина загортання насіння — до 2 см. У вологі роки може сильно уражатися антракнозом.

Скошують у фазі бутонізації, пізніше стебла конюшини швидко грубіють. Висота зрізу не менше 6-8см, що забезпечує добре відростання отави.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Однорічні бобові трави“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Основи рослинництва

  • Озима пшениця

  • Озиме жито

  • Тритікале

  • Яра пшениця

  • Кукурудза

  • Просо

  • Сорго

  • Гречка

  • Розділ 2. Зернобобові культури

  • Горох

  • Кормові боби

  • Квасоля звичайна

  • Чина

  • Розділ 3. Коренеплоди

  • Кормовий буряк

  • Турнепс

  • Розділ 4. Бульбоплоди

  • Топінамбур

  • Батат

  • Розділ 5. Олійні культури

  • Соняшник

  • Ріпак

  • Рижій

  • Редька олійна

  • Льон олійний

  • Рицина

  • Розділ 6. Прядивні культури

  • Коноплі

  • Розділ 7. Кормові культури

  • Багаторічні злакові трави

  • Однорічні бобові трави
  • Частина ІІ. Основи тваринництва

  • Племінна робота та породи великої рогатої худоби

  • Породи комбінованої продуктивності

  • Породи м'ясного напряму продуктивності

  • Годівля і утримання худоби

  • Молочна продуктивність корів

  • М'ясна продуктивність великої рогатої худоби

  • Розділ 9. Свинарство

  • Породи свиней

  • Методи розведення свиней

  • Схрещування

  • Вирощування і утримання свиней

  • Відгодівля свиней

  • Розділ 10. Вівчарство

  • Класифікація та основні породи овець

  • Напівтонкорунні

  • М'ясо-сальне вівчарство

  • Напівгрубошерстні породи

  • Утримання овець

  • Літня годівля і утримання овець

  • Продукція вівчарства

  • Овчини

  • Баранина

  • Біологічні, продуктивні і породні особливості кіз

  • Основні породи кіз

  • Шерстні породи

  • Шерсть і пухова продукція кіз

  • Класифікація козиних пуха і шерсті

  • Молочна продуктивність овець і кіз

  • Розділ 11. Конярство

  • Конституція та екстер'єр коней

  • Масті, відмітини та прикмети

  • Основні напрями і породні ресурси конярства

  • Степові породи

  • Лісові породи

  • Гористі породи

  • Верхові породи і порідні групи

  • Верхово-упряжні породи

  • Рисисті породи

  • Упряжні (робочокористувальні) породи

  • Продуктивне конярство

  • Розділ 12. Кролівництво

  • Оцінка порід кролів за екстер'єром та продуктивними якостями

  • Література