Розділ 12. Кролівництво

Основи рослинництва і тваринництва


Характеристика волосяного покриву у кролів


Волосяні волокна кроля поділяються на стрижень, який виступає над поверхнею шкіри та корінь, який знаходиться в шкірі. Стрижень волоса складається із трьох шарів: лускатого, або кутикули, коркового і серцевинного.

Кутикула — захисний шар, де ороговілі безкольорові різної форми лусочки розміщені в один ряд. Корковий шар складається із витягнутих веретеноподібних клітин, що щільно прилягають одна до одної і утворюючих стінки центрального каналу волосу. В них міститься пігмент, який визначає колір волосу. Серцевинний шар має рихлу будову. Складається із клітин, в яких і між якими багато повітря. В результаті заломлення повітрям світла, при розгляді під мікроскопом цей шар має чорне забарвлення. Волосяний покрив кролів складається із волокон трьох видів: вібрисів, криючих і пухових. Вібриси — це чутливі волоски, розміщені переважно на морді кроля і служать органами дотику. Вони товсті, пружні, мають конічну форму. Криючі волокна поділяються на направляючі і остьові. їх стрижні, тонкі біля шкіри, поступово потовщуються, утворюючи розширену пластинку, яка називається гранкою. В вершині криючі волокна знову звужуються. За формою вони можуть бути циліндричними, конічними, веретеноподібними та ланцетовидними.

Направляючий волос довший і товщий за остьовий. Він має веретеноподібну форму, суцільний осьовий канал. Довжина його — 35-43 мм, а товщина в найбільш широкій частині сягає 100-130 мкм. Забарвлення направляючого волосу частіше однотонне, або світліше біля шкіри. Він придає хутру красивий вигляд, підсилюючи його пишність.

Остьовий волос — коротший і тонший за направляючий. Довжина його — 30-40 мм, товщина 90-120 мкм. Пластинка його має ланцетовидну форму. В серцевинному шарі повітряні камери частіше відокремлені одна від одної, тому при розгляді під мікроскопом цей шар має переривистий вигляд. Від забарвлення ості залежить основний тон забарвлення всієї шкурки.

Пуховий волос — самий короткий, тонкий, звивистий. Серцевинний шар у них складається тільки із одного тонкого ряду клітин. Довжина пуху, крім пухових порід, від 15 до 25 мм, товщина 14-20 мкм. У кролів пухових порід довжина пухових волокон 60-70 мм, товщина 12,4-13,5 мкм.

Крім названих, в волосяному покриві кролів виділяють перехідний волос, який має тонкий звивистий стрижень і невелику ланцетовидну гранку. За довжиною і товщиною перехідний волос займає проміжне положення між остю і пухом, в практиці враховується разом із пухом.

Волосяний покрив у кролів має ярусну будову: верхній ярус складається із рідкого направляючого волосу, середній — з остьового і нижній ярус — з пуху і перехідного волосу. Найбільше в волосяному покриві пухових волокон — від 15 до 45 тис. на 1 см2 площі шкіри (більше 90 %). Направляючі волокна розміщені дуже рідко — 10-20 шт. на 1 см2 площі шкіри, а осьові — в середньому 500 шт.

Пігменти, які визначають забарвлення волосу знаходяться в корковому і серцевинному шарах у вигляді зерен (гранул). Існують гранули трьох кольорів — чорного, коричневого і жовтого.

Є чотири основних типи забарвлення стрижнів волосу: однокольоровий нерівномірний, однокольоровий рівномірний, різнокольоровий і зональний. При зональному забарвленні при роздуванні волосу проти напряму його росту утворюється "розетка", на якій виділяються різнокольорові зони. Пух має однокольорове забарвлення.


Продукція кролівництва


Кролівництво постачає цінний продукт харчування — м'ясо та сировину для промисловості — шкурки і пух. Широко використовують також побічну продукцію — гній, відходи забою.

М'ясо кролів належить до білого і за своїми харчовими властивостями значно перевершує м'ясо інших видів сільськогосподарських тварин. Воно характеризується досить високим вмістом азотистих і мінеральних речовин, має низьку калорійність.

З м'яса кролів засвоюється близько 90 % білків, тоді як з яловичини — близько 60 %. Внутрішній та внутрішньо-м'язовий жир кролів легкоплавкий, за якостями перевершує інші види тваринних жирів. Особливістю м'яса кролів, що характеризує його дієтичні властивості, є низький вміст холестерину. Порівняно з курячим м'ясом і телятиною у м'ясі кролів відповідно у 2,7 і 2,4 рази менше холестерину при значно більшій кількості лецитину, що робить його незамінним у харчуванні людей, хворих на серцево-судинні захворювання. М'ясо кролів рекомендується також при захворюваннях шлунка, печінки тощо.

За основними біохімічними та фізичними властивостями м'ясо кролів різних порід не має істотних відмінностей.

Якість тушки залежить також від методу забою. Найбільш якісну тушку одержують при оглушенні кроля електрострумом промислової частоти з наступним відрізанням голови. При цьому м'язи і внутрішні органи найповніше знекровлюються (вихід крові до передзабійної маси становить 2,5-2,7 %). При оглушенні кролів ударом по потилиці і наступному знекровленні проколом носової перетинки або ока виникають застої крові у м'язах і паренхіматозних органах, що призводить до швидкого псування м'яса при зберіганні за плюсових температур . На місці нанесення удару виникають підшкірні крововиливи, що негативно позначається на товарному вигляді продукції і призводить до втрат м'яса (до 0,5 % живої маси) внаслідок зачистки шийного зарізу від крововиливів.

Кролів забивають у різному віці і в різні пори року залежно від технології виробництва.

При шкурково-м'ясному напрямі в присадибних господарствах шкурки високої якості одержують при забої дорослих кролів і молодняка, який народився у період від 15 листопада до 15 березня. Шкурки кролів літніх окролів придатні на хутро після закінчення другого вікового линяння (листопад — грудень). Кроленят осінніх окролів забивають після закінчення першого вікового линяння (у грудні), однак їхні шкурки за якістю хутра менш цінні.

Щоб скоротити строки забою та одержати шкурки задовільної якості, кролів, що народилися у січні-лютому, забивають у 3,5 — 4-місячному віці, після закінчення першого вікового линяння, а тих, які народились у березні-травні — після повного закінчення другого линяння, тобто у 5,5-6,5-місячному віці. Кроленят-бройлерів забивають у 56-60-денному віці. Шкурки в основному використовують для виготовлення фетру, однак близько 40 % з них може бути використано в хутровій промисловості. При інтенсивному вирощуванні кролів забивають у 90-денному віці. Частину шкурок використовують для хутрових виробів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 12. Кролівництво“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Основи рослинництва

  • Озима пшениця

  • Озиме жито

  • Тритікале

  • Яра пшениця

  • Кукурудза

  • Просо

  • Сорго

  • Гречка

  • Розділ 2. Зернобобові культури

  • Горох

  • Кормові боби

  • Квасоля звичайна

  • Чина

  • Розділ 3. Коренеплоди

  • Кормовий буряк

  • Турнепс

  • Розділ 4. Бульбоплоди

  • Топінамбур

  • Батат

  • Розділ 5. Олійні культури

  • Соняшник

  • Ріпак

  • Рижій

  • Редька олійна

  • Льон олійний

  • Рицина

  • Розділ 6. Прядивні культури

  • Коноплі

  • Розділ 7. Кормові культури

  • Багаторічні злакові трави

  • Однорічні бобові трави

  • Частина ІІ. Основи тваринництва

  • Племінна робота та породи великої рогатої худоби

  • Породи комбінованої продуктивності

  • Породи м'ясного напряму продуктивності

  • Годівля і утримання худоби

  • Молочна продуктивність корів

  • М'ясна продуктивність великої рогатої худоби

  • Розділ 9. Свинарство

  • Породи свиней

  • Методи розведення свиней

  • Схрещування

  • Вирощування і утримання свиней

  • Відгодівля свиней

  • Розділ 10. Вівчарство

  • Класифікація та основні породи овець

  • Напівтонкорунні

  • М'ясо-сальне вівчарство

  • Напівгрубошерстні породи

  • Утримання овець

  • Літня годівля і утримання овець

  • Продукція вівчарства

  • Овчини

  • Баранина

  • Біологічні, продуктивні і породні особливості кіз

  • Основні породи кіз

  • Шерстні породи

  • Шерсть і пухова продукція кіз

  • Класифікація козиних пуха і шерсті

  • Молочна продуктивність овець і кіз

  • Розділ 11. Конярство

  • Конституція та екстер'єр коней

  • Масті, відмітини та прикмети

  • Основні напрями і породні ресурси конярства

  • Степові породи

  • Лісові породи

  • Гористі породи

  • Верхові породи і порідні групи

  • Верхово-упряжні породи

  • Рисисті породи

  • Упряжні (робочокористувальні) породи

  • Продуктивне конярство

  • Розділ 12. Кролівництво
  • Оцінка порід кролів за екстер'єром та продуктивними якостями

  • Література