Напівтонкорунні

Основи рослинництва і тваринництва

Вівці напівтонкорунних порід мають специфічні конституціонально-продуктивні особливості. У переважній більшості вони добре поєднують високу м'ясну і шерстну продуктивність, дають однорідну шерсть, яка товща, ніж у мериносів. Тонина шерстних волокон у напівтонкорунних овець коливається в широких межах: від 58-ої до 36-ої якості (25,1-43,1 мкм), довжина — від 6 до 20 см і більше.

У помісей, отриманих від схрещування мериносів і напівтонкорунних овець, а також від чистопородних скоростиглих м'ясошерстних овець (північнокавказька, радянська м'ясошерстна, куйбишевська і ін.).

Кросбредна шерсть широко використовується для вироблення різних тканин і трикотажних виробів. Попит на неї у всіх країнах світу систематично підвищується. В даний час питома вага кросбредної шерсті в світовому виробництві шерсті всіх видів складає 43-44 %.

Друга особливість напівтонкорунних порід овець — добре виражена м'ясна продуктивність. Молодняк м'ясошерстних порід при відгодівлі дає вищі (на 25-30 %) добові прирости і на приріст 1 кг живої маси витрачає на 1,5-2 корм. од. менше, ніж тонкорунні ягнята. В умовах інтенсивного вирощування молодняк м'ясо-шерстних порід завдяки високій скороспілості досягає забійних кондицій і може бути реалізований на м'ясо у віці 5-6 міс. Велика різноманітність напівтонкорунних порід овець по довжині, тонині, звитості, блиску, валкоздатності шерсті, а також по відгодівельних і м'ясних якостях зумовило ділення їх на ряд груп.

Напівтонка шерсть має багато різновидів залежно від тонини, звитості, довжини, пружності, жорсткості і так далі. Серед напівтонких різновидів шерсті технологічно найбільш цінною і у всьому світі вироблюваною в найбільшій кількості є кроссбредна шерсть. її отримують при разведенні і помісях, отриманих від схрещування мериносів і напівтонкорунних овець, а також від чистопородних скоростиглих м'ясошерстних овець (північнокавказька, радянська м'ясошерстна, куйбишевська і ін.).

Залежно від ступеня вираженості блиску шерсть довгошерстих овець ділять на 2 групи:

• з люстровою шерстю;

• з полулюстровою шерстю. Породи з довгою люстровою шерстю

До цієї групи відносять овець порід лінкольн і російська довгошерстна.

Для цих овець характерні міцна конституція; добре розвинений кістяк; широка, об'ємна голова; комолість; оброслість голови шерстю руна до лінії очей (на лобі шерсть утворює чубок); бочкоподібний, з добре вираженими м'ясними формами тулуб; широкі і глибокі груди із злегка виступаючим вперед підгруддям; широкі спина, поперек і крижі; рівна лінія спини і попереку; добре виповнені стегна; широко поставлені ноги.

Вівцям з люстровою шерстю властиві товста шкіра і велика маса руна (на 1 кг живої маси доводиться 50-70 г митої шерсті).

Шерсть однорідна, біла, завдовжки у овець породи лінкольн не менше 16-17 см у російської довгошерстної породи — 14-15 см.

У баранів шерсть 40-46-ої якості, у маток — 44-48-ої, у баранчиків-однолітків допускається шерсть 48-ої якості, у ярок — 50-ої; на 1 см доводиться 0,9-1,3 завитка.

Шерсть зрівняна, з сильним блиском (люстрою), руно косичної будови.

Вихід митої шерсті складає 55-65%.

Породи з довгою полулюстровой шерстю. До цієї групи відносять овець м'ясо-шерстних порід в типі ромні-марш і корридель. Вівці в типі ромні-марш (куйбишевська порода, ромні-марш) характеризуються міцною конституцією, добре розвиненим, але не грубим кістяком; широкою головою; комолістю; оброслістю голови шерстю руна до лінії очей; широкими і глибокими грудьми; довгим тулубом з добре вираженими м'ясними формами; широкими спиною, попереком і крижами; рівною лінією спини і поперека; міцними ногами середньої довжини, правильно поставленими, без плям темної (рудій) шерсті; оброслістю передніх ніг до зап'ястного, задніх, — до скакального суглоба.

Шерсть у овець цієї групи однорідна: у маток — 48-56-ої, у баранів — 48-50-ої якості, для молодняка допускається 58-а якість. У дорослих овець шерсть при річному зростанні має довжину не менше 11,5 см, у однолітків — 12 см.

Шерсть має блиск (але слабкіше, ніж у тварин з люстровою шерстю), добре виражену завитість (1,5-2,0 вигину на 1 см), вирівняність по товщині і довжині в штапелі і руні.

Колір жиропоту білий і світло-кремовий.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи рослинництва і тваринництва» автора Бірта Г.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Напівтонкорунні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. Основи рослинництва

  • Озима пшениця

  • Озиме жито

  • Тритікале

  • Яра пшениця

  • Кукурудза

  • Просо

  • Сорго

  • Гречка

  • Розділ 2. Зернобобові культури

  • Горох

  • Кормові боби

  • Квасоля звичайна

  • Чина

  • Розділ 3. Коренеплоди

  • Кормовий буряк

  • Турнепс

  • Розділ 4. Бульбоплоди

  • Топінамбур

  • Батат

  • Розділ 5. Олійні культури

  • Соняшник

  • Ріпак

  • Рижій

  • Редька олійна

  • Льон олійний

  • Рицина

  • Розділ 6. Прядивні культури

  • Коноплі

  • Розділ 7. Кормові культури

  • Багаторічні злакові трави

  • Однорічні бобові трави

  • Частина ІІ. Основи тваринництва

  • Племінна робота та породи великої рогатої худоби

  • Породи комбінованої продуктивності

  • Породи м'ясного напряму продуктивності

  • Годівля і утримання худоби

  • Молочна продуктивність корів

  • М'ясна продуктивність великої рогатої худоби

  • Розділ 9. Свинарство

  • Породи свиней

  • Методи розведення свиней

  • Схрещування

  • Вирощування і утримання свиней

  • Відгодівля свиней

  • Розділ 10. Вівчарство

  • Класифікація та основні породи овець

  • Напівтонкорунні
  • М'ясо-сальне вівчарство

  • Напівгрубошерстні породи

  • Утримання овець

  • Літня годівля і утримання овець

  • Продукція вівчарства

  • Овчини

  • Баранина

  • Біологічні, продуктивні і породні особливості кіз

  • Основні породи кіз

  • Шерстні породи

  • Шерсть і пухова продукція кіз

  • Класифікація козиних пуха і шерсті

  • Молочна продуктивність овець і кіз

  • Розділ 11. Конярство

  • Конституція та екстер'єр коней

  • Масті, відмітини та прикмети

  • Основні напрями і породні ресурси конярства

  • Степові породи

  • Лісові породи

  • Гористі породи

  • Верхові породи і порідні групи

  • Верхово-упряжні породи

  • Рисисті породи

  • Упряжні (робочокористувальні) породи

  • Продуктивне конярство

  • Розділ 12. Кролівництво

  • Оцінка порід кролів за екстер'єром та продуктивними якостями

  • Література