Розділ 6. Медичне страхування

6.1. Соціально-економічні передумови розвитку медичного страхування в Україні

За рівнем розвитку охорони здоров'я можна судити про стан цивілізованості тієї чи іншої країни. Адже здоров'я громадян є найвищим благом для суспільства, яке необхідно постійно підтримувати, охороняти та примножувати. Сучасні соціально-економічні реалії нашого життя вимагають урізноманітнення джерел фінансування галузі охорони здоров'я. Виходячи з досвіду найзаможніших країн світу (США, Японії, Німеччини, Великобританії та ін.) поряд з держаним медичним забезпеченням існують недержавні форми захисту медичних інтересів фізичних та юридичних осіб. Особливе місце серед позабюджетних джерел фінансування потреб медичних закладів посідає медичне страхування.

Взагалі у світі існує три основних види фінансування охорони здоров'я: державне (бюджетна), соціальне медичне страхування та приватне медичне страхування.

Державне (бюджетне) система охорони здоров'я фінансується виключно за рахунок коштів загальнонаціонального та місцевих бюджетів.

Соціальне медичне страхування реалізується за допомогою створення централізованої системи обов'язкового медичного страхування, коли страховиком виступає єдиний цільовий фонд соціального страхування з регіональними філіями, мінімізує можливі ризики та адміністративні витрати, дає змогу підвищити передбачуваність відшкодування витрат на медичну допомогу, а також створити у масштабах держави добре керовану структуру.

Приватне медичне страхування засновано на комерційних засадах між страхувальником (застрахованим), страховою компанією та медичними закладами, які включенні до системи страхової медицини. Основні умови (програма медичного страхування, страхова сума, страховий тариф та порядок відшкодування витрат у разі настання страхової події) страхування узгоджуються виключно на договірній та взаємовигідний основі.

Медичне страхування спрямоване на мінімізацію витрат страхувальника, пов'язаних з втратою здоров'я за будь-якої причини, у т ч. у зв'язку з хворобою та нещасним випадком.

Метою медичного страхування є гарантування громадянам при виникненні страхової події відшкодування фінансових витрат на медичну допомогу за рахунок завчасно акумульованих коштів.

Розвиток страхової медицини пов'язаний з необхідністю забезпечення громадян доступними, якісними та різноманітними медичними послугами. Медичне страхування дає змогу залучити додаткові фінансові ресурси за рахунок різних джерел для організації медичної допомоги населенню шляхом надання медичних послуг та гарантій рівних можливостей в їх отриманні в певному обсязі для всього населення.

Роль та значимість медичного страхування необхідно розглядати у трьох ключових аспектах: економічному, соціальному та гуманітарному.

Економічний аспект медичного страхування полягає у формуванні ефективної та дієздатної системи охорони здоров'я та забезпечення належного рівня фінансування даної галузі.

Соціальний аспект медичного страхування спрямований на забезпечення економічних переваг для громадян та формування ефективної взаємодії між страховими компаніями та медичними закладами щодо надання страхувальникам (застрахованим особам) необхідного комплексу медичних послуг.

Гуманітарний аспект медичного страхування зумовлений необхідністю відчуття захищеності та фінансової незалежності щодо користування медичними послугами.

До основних завдань медичного страхування необхідно віднести:

1) посередницьку діяльність в організації та фінансуванні страхових програм із наданням медичної допомоги населенню;

2) контроль за обсягом та якістю виконання страхових медичних програм лікувально-профілактичними, соціальними закладами і окремими приватними лікарями;

3) розрахунок з медичними, соціальними установами та приватними лікарями за виконану роботу згідно з діючою угодою через страхові фонди, які формуються за рахунок грошових внесків підприємств, організацій, громадян.

Процес організації страхового процесу у медичному страхуванні передбачає наявність:

o об'єктів медичного страхування - життя та здоров'я громадян, тобто майнові інтереси страхувальника (застрахованого), які пов'язані з витратами на одержання медичної допомоги;