Розділ 5. Страхування від нещасних випадків

5.1. Сутність страхування від нещасних випадків

Життєдіяльність людини завжди пов'язана з певними ризиками, а отже й небезпекою втрати майнових або особистих інтересів, пов'язаних з життям, здоров'ям та працездатністю громадянина. Ризикогенність суспільного буття вимагає вжиття заходів щодо мінімізації негативних наслідків впливу на людину та оточуюче середовище. Серед фінансових інструментів захисту особистих інтересів громадян в умовах невизначеності посідає страхування від нещасних випадків.

Укладання договору страхування від нещасних випадків зумовлює необхідність чіткого трактування поняття нещасного випадку з точки зору страхового захисту. У фінансово-економічній літературі існують різні теоретичні конструкції цього поняття. Так, один з родоначальників вітчизняної страхової науки, К. В. Воблий визначає нещасний випадок як зовнішню, раптову подію, що примусовим чином і поза волею постраждалого завдає йому тілесного пошкодження, яке іноді призводить до передчасної смерті, частіше за все позбавляючи тимчасово або назавжди (працездатності). В. Д. Базилевич трактує поняття нещасний випадок як несподівану, непередбачувану подію, що виникла всупереч волі людини, наслідком якої є ушкодження здоров'я, або смерть людини. Т. А. Говорушко нещасний випадок визначає як раптову, короткочасну, непередбачувану та незалежну від волі застрахованої особи подію, що призвела до травматичного пошкодження, каліцтва або іншого розладу здоров'я. У більш широкому розумінні цього поняття, під нещасним випадком слід вважати раптову, випадкову, короткочасну подію, незалежну від волі застрахованої особи, що фактично відбулась і внаслідок якої настав розлад здоров'я (травматичне ушкодження; випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами, ліками; захворювання кліщовим енцефалітом, поліомієлітом; розриви (поранення) органів або їх вилучення внаслідок неправильних медичних маніпуляцій) застрахованої особи або її смерть.

Серед різноманіття визначень поняття "нещасний випадок", існують спільні ознаки, які дозволяють визначати його як страхову подію, а саме: зовнішню, раптову, короткочасну, несподівану та непередбачувану подію, яка завдає шкоди життю, здоров'ю та працездатності громадян.

Страхування від нещасних випадків розглядається як ризиковане страхування, яке на відміну від накопичуваного довгострокового страхування життя, передбачає виплату страхової суми лише у випадку настання страхового випадку (у повному розмірі або певної її частини, залежно від ступеня травматизму застрахованого). При цьому, цей вид страхування не виконує нагромаджу вальної функції. Якщо впродовж дії договору страхова подія не сталася, затрати страхувальника на придбання страхового поліса є для нього чистими витратами, оскільки не підлягають поверненню.

Основною метою страхування від нещасних випадків є забезпечення страхового захисту на випадок втрати здоров'я або смерті застрахованої особи. Виплата страхових сум здійснюється у вигляді відповідних грошових компенсацій за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю застрахованої особи, а також захист майнових інтересів, пов'язаних зі зниженням доходу в результаті настання страхового випадку.

У разі укладання страхового договору страхове покриття надається на випадок тимчасової або постійної втрати працездатності, смерті застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

Договір страхування від нещасних випадків може бути короткостроковим (укладений на строк до І року), або довгостроковим (укладений на один рік і більше). Вік застрахованого залежно від правил страхування та договору може коливатися в межах від І до 70 років.

Страховими подіями за даним видом страхування є: аварії, вибухи, катастрофи природного, техногенного та антропогенного походження; травми, утоплення, удушшя, обмороження, переохолодження; випадкове гостре отруєння хімічними речовинами (промисловими або побутовими); укуси тварин, отруйних комах, змій; а також дорожньо-транспортні пригоди.

Залежно від джерела сплати страхових платежів страхування від нещасних випадків поділяється на такі види:

♦ договір добровільного страхування від нещасних випадків здійснюється на основі відповідних правил і вільного волевиявлення сторін договору страхування;

♦ обов'язкове страхування від нещасних випадків охоплює страхування туристів, пасажирів залізничного транспорту та деяких інших міжміських видів транспорту;

♦ індивідуальне страхування здійснюється з метою захисту інтересів страхувальника, який є фізичною особою, страхує себе або іншу особу та сплачує страхові премії за власний рахунок. У договорі індивідуального страхування фігурує лише один застрахований;

o колективне страхування проводиться коли в одному договорі передбачено декілька застрахованих. Страхувальником за даним видом страхування виступає виключно юридична особа (роботодавець), яка страхує своїх працівників за власні кошти підприємства чи організації;

o комбіноване з іншими видами страхування від нещасного випадку - страхування життя, включаючи страхування для одержання пенсії при настанні інвалідності від нещасного випадку, і змішане страхування життя; страхування транспортних засобів; медичне страхування громадян, що виїжджають за кордон. Існує практика укладання довічного страхування від нещасного випадку, яка найбільш популярна закордоном.

Умовами договору страхування передбачається, що у разі смерті страхувальника (застрахованого), страховик зобов'язується відшкодувати вигодонабувачу страхову суму у повному обсязі. Але при цьому існують певні застереження: страховики визначають мінімальний проміжок часу між датою нещасного випадку й смертю застрахованого. У разі перевищення цього строку, смерть вже не вважається страховим випадком. Якщо під час дії договору страхування застрахованому було здійснено виплату, пов'язану з цим страховим випадком (повна або часткова інвалідність), то вона враховується у разі виплат на випадок смерті.

Якщо внаслідок нещасного випадку застрахований отримує інвалідність, то страховик виплачує йому повну страхову суму або її частину залежно від ступеня втрати працездатності та встановленої групи інвалідності, так, при встановлені.

- І групи інвалідності відшкодовується 100% страхової суми,

- II групи інвалідності відшкодовується 75 % страхової суми,