РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ — ЙОГО СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ

Розглядаючи проблему сталого економічного розвитку регіону через призму наявного еколого-економічного потенціалу території, необхідно визначитися з системою показників, які охарактеризували стан системи "природа — господарство — населення". Основними повинні бути глобальні показники, на основі яких формуються національні, які можуть доповнюватися регіональними і локальними. Такі показники на національному рівні можна поділити на показники природного середовища, економіки і соціальної сфери. До показників природного середовища належать:

— споживання чистої первинної продукції (динаміка змін);

— втрати чистої первинної продукції при її споживанні;

— площі порушених господарською діяльністю територій та їх приріст;

— споживання природних ресурсів (лісів, рослинного і тваринного світу, земель, мінеральної сировини, водних ресурсів) як тенденція до зменшення запасів природних ресурсів;

— забруднення довкілля (повітря, води, ґрунтів; викиди і накопичення шкідливих речовин — твердих, рідких, газоподібних);

— викиди і накопичення в навколишньому середовищі особливо небезпечних і радіоактивних відходів (тенденції);

— біорозмаїття (тенденції і темпи змін у відсотках);

— площі особливо охоронних територій (зміни);

— техногенні і природні катастрофи (аварії, кількість, збитки);

— витрати на природоохоронні заходи.

Всі ці показники можуть бути представлені в абсолютному або відносному виразі, а також розраховуватися на одиницю площі, душу населення або одиницю часу. До економічних показників належать :

— обсяги ВНП (тенденції зміни);

— матеріале- і енергоємність ВВП;

— зміна структури господарства;

— продуктивність праці;

— використання відходів, їх переробка;

— зниження виробництва небезпечних і радіоактивних відходів;

— приріст запасів мінеральної сировини;

— частка експорту природних ресурсів у зовнішній торгівлі.