Розділ «Глава 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція в європейські та світові структури.»

У червні 1994 року між ЄС та Україною підписана Угода про Партнерство і Співробітництво, яка набрала чинності з березня 1998 року. Мета цієї Угоди - сприяння розвитку політичних, торгових, економічних та культурних відносин. Заходи, що здійснюються у сфері інституційної реформи і розвитку, зосереджуються на адаптації інституційної структури, яка сприяє розвитку суспільства на базі демократичних принципів та ринкової економіки.

Суть таких заходів полягає в наступному:

сприяння адаптації українського законодавства до вимог світового ринку;

забезпечення підтримки процесу реформ шляхом підготовки державних службовців на центральному і місцевому рівнях;

сприяння розробці всебічної політики зайнятості і вирішенню питань безпеки праці, а також перепідготовки та перекваліфікації працівників;

забезпечення підтримки в посиленні соціального захисту населення;

сприяння розвитку системи кваліфікаційного навчання менеджменту для підтримки підприємництва в Україні.

Угодою про Партнерство і Співробітництво передбачена допомога Співтовариства у справі поступового зближення валютної політики України з політикою Європейської валютної системи. Інтеграція у світові валютні системи має стати для України стратегічно важливим напрямом, оскільки для економічних та соціальних зрушень непотрібні доступ до Міжнародного капіталу та валютна стабільність.

Нині ЄС є другим найбільшим торговим партнером України після Росії, в торгівлі з якою, як відомо, переважає імпорт енергоносіїв. Україною підписана Угода про торгівлю з країнами ЄС, але для повної її реалізації потрібно укласти цілу низку домовленостей, зокрема у сфері стандартизації і сертифікації товарів. Україна ще не досягла такого рівня конвергенції з економікою країн Західної Європи і не може відповідати висунутим критеріям (обмеження щодо темпів інфляції, банківських процентних ставок, процентів за державними цінними паперами, обмінних курсів валют, основних параметрів податкової політики), необхідним для майбутньої валютної інтеграції на найближчий період.

Кінцевою стратегічною метою України є її приєднання до Європейського Союзу. Це сприятиме повній інтеграції України у Світову економіку, основою якої є урядом підписана угода про співробітництво з ЄС. За період з 1996 по 2003 р. частка зовнішньоторговельного обороту України та країн ЄС зросла з 12,9% до 22,5% від загальної суми, а в абсолютних показниках відповідно з 4,9 млрд. дол. До 10,4 млрд. дол. США.

За прогнозами Міністерства економіки в найближчі роки Україна зможе збільшити зовнішньоторговий оборот з ЄС у 1,5-2,0 рази.

Найбільшими торговими партнерами України серед країн - членів ЄС традиційно залишаються: Німеччина, Італія, Великобританія, а також Польща, Угорщина та Словаччина.

В економічних відносинах України з країнами ЄС в останні роки активізувалось секторальне співробітництво. Зокрема, активізувався діалог в енергетичній сфері щодо адаптації енергетичного законодавства України до законодавства ЄС, ратифіковано угоди про співробітництво з ЄС з питань атомної енергії та ядерної безпеки в галузі керованого термоядерного синтезу. Є певні задовільні результати в питаннях, що стосуються навколишнього середовища, транспорту, юстиції та внутрішніх справ. Розвивається міжрегіональне та транскордонне співробітництво, зокрема в рамках діючих єврорегіонів та нових транскордонних об'єднань. Підписана угода між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво та дослідження у сфері космосу.

Нині в різних регіонах світу швидкими темпами розвиваються інтеграційні процеси. Одним із найяскравіших Їхніх проявів, як було сказано вище, є західноєвропейська інтеграція, яка вступила у вищу фазу свого розвитку - створення єдиної європейської валютної системи. У зв'язку з цим важливе значення мають положення договору про створення валютного союзу та організації Європейської системи центральних банків, які покликані здійснювати контроль за кредитами та грошовим обігом у країнах ЄС, впроваджувати заходи, спрямовані на зниження темпів інфляції.

Для участі в економічному і валютному союзі (ЕВС) країни, що входять до ЄС, повинні відповідати таким критеріям:

1) дефіцит держбюджету не повинен перевищувати 3% ВВП;

2) державний борг не повинен перевищувати 60% ВВП;

3) темпи інфляції не повинні перевищувати середній показник трьох країн — кандидатів з мінімальною інфляцією більш ніж 7,5 пункта;

4) довгострокові облікові ставки не повинні перевищувати середній показник з мінімальною інфляцією більш ніж на 2 пункти;

5) валюта країни повинна бути присутня в механізмі обмінних курсів європейської валютної системи не менше двох років1.