Розділ «11.7. Економіка Карпатського регіону»

Залізничний транспорт регіону також високо розвинутий: загальна довжина залізничної колії - 2887 км, в т.ч. електрифіковані 1023 км, які походять через головні магістралі: Київ-Чоп, Київ-Львів-Перемишль, Львів-Стрий-Мукачеве Основні вантажі, що перевозяться залізницею: вугілля, мінеральні добрива, гірничо-хімічна і хімічна продукція, нафта і нафтопродукти, лісоматеріали, будівельні матеріали, сировина і продукція харчової промисловості. Через територію регіону проходять нафтогазопроводи "Дружба", Уренгой-Помари-Ужгород, "Союз", через які з Росії транспортується на Захід нафта, газ, а також трубопровід Броди-Дрогобич, через який перекачується бензин, керосин і нафта, та діє етиленопровід, який з'єднує Угорщину, Тісойській хімкомбінат і Калуський концерн "Оріана".

Експорт Карпатського регіону становить всього 5,3 % у загальному експорті України, але його продукція є досить важливою: хімічна і нафтохімічна, машини, деревина і вироби з неї, меблі, м'ясо, вовна, плодоовочеві консерви та інша сільськогосподарська продукція. В експортній діяльності задіяні понад 2,3 тис. підприємств. Валютні надходження дозволяють підтримувати і розширювати виробничий потенціал, особливо в експортному секторі.

Імпорт регіону становить 5,1 % від всього по Україні. В першу чергу, імпортуються вироби критичного напрямку - ліки, нафта, газ, специфічна сировина тощо. Сальдо експорту-імпорту є додатнім (в межах 65 млн. дол. США за 2005 р).

Подальший напрямок покращення зовнішньоекономічної діяльності - це вдосконалення структури експорту, підвищення її конкурентоспроможності.

Як і по всій країні економічна криза значно вплинула на соціальний розвиток економічного регіону. Погіршилась більшість основних показників, відбулось падіння з обсягу надання послуг у торгівлі, громадському харчуванні, побутовому обслуговуванні, медичному забезпеченні і освітній галузі. Лише забезпеченість населення житлом у середньому на одного жителя є вищою ніж у 1990 р. Але це також не за рахунок збільшення його будівництва, а в зв'язку з міграцією населення.

Карпатський регіон має свої специфічні особливості. Тут має місце порівняно висока питома вага споживання товарних ресурсів з особистих підсобних господарств, атому більш низькою є частка і обсяг витрат населення на купівлю товарів в мережі торгівлі.

В останній час поліпшується забезпеченість населення амбулаторно-поліклінічними закладами завдяки розширенню мережі комерційних аптек, лікарень, поліклінік. Збільшується кількість студентів у вищих навчальних закладах освіти всіх рівнів акредитації. Цьому сприяють навчальні заклади недержавної форми навчання, які становлять понад 20%.

Зростає підготовка кваліфікованих робітників у професійно-навчальних виховних закладах, що сприяє залученню молоді до суспільно-корисної праці, розширенню виробництва.

Сприятливі кліматичні умови, наявність великої кількості родовищ мінеральних вод, лікувальних грязей, озокериту визначають придатність Карпатського економічного регіону для розвитку рекреаційного господарства різного напряму. У регіоні розміщено 249 рекреаційних закладів тривалого перебування місткістю близько 36 тис. місць. В них санаторно-курортні заклади становлять 46 %, заклади оздоровлення та відпочинку - 35 % від загальної кількості. У регіоні нараховується 40 туристичних об'єктів, з них-46 % - це туристичні бази місткістю близько 3,9 тис. місць. Найбільше їх (одна третина) припадає на Львівську і Закарпатську обл., Івано-Франківську та Чернівецьку обл. припадає близько 19 % місць.

Карпати - це єдиний регіон в Україні, де створені всі можливості для розвитку гірськолижного спорту. Основні зони - Славська і Роз-луцька (Львівська обл), Рахівська і Воловецька (Закарпатська обл.), Ворохтянська і Буковельська (Івано-Франківська обл.). До речі, гірськолижна турбаза "Буковель" в найближчій період стане найбільш потужною у Карпатському регіоні.

Економічний регіон має найбагатші мисливські угіддя в Україні. В регіоні є відповідні умови для організації водних видів спорту завдяки наявності річок Прут, Тиса, Дністер, Черемош, Уж. В Яремче в даний час уже діє човникова база гірсько-водного спорту. У Карпатах є умови для розвитку альпінізму.

Карпатський регіон має достатньо потужну спадщину історико-культурних ресурсів, до яких належать пам'ятки історії, архітектури, культурні цінності, шедеври мистецтв, чисельні замки, палаци, монастирі різних епох, якими багаті старовинні міста регіону - Львів, Галич, Чернівці, Ужгород, Мукачеве.

11.7.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону

Проблеми і перспективи комплексного розвитку Карпатського регіону пов'язані з наявним потенціалом соціально-економічних та природних ресурсів, екологічною ситуацією, тенденціями розвитку економіки в державі.

Важливою проблемою є наявна екологічна ситуація, яка пов'язана з багатьма чинниками. Незбалансованість розвитку окремих галузей економіки, неналежне ставлення до природних ресурсів та довкілля призвели до інтенсивного природокористування, погіршення природного середовища. Забрудненість середовища безпосередньо залежить від дії забруднюючих джерел, які негативно впливають на стан здоров'я населення, на показники смертності та дитячої захворюваності. Електроенергетичні викиди хімічної, гірничорудної промисловості, автомобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в Карпатському регіоні.

Через регіон проходять повітряні маси із Заходу з досить високим ступенем забруднення, завдаючи шкоди навколишньому середовищу, винищуючи карпатські ліси. Лісовідновлення і активний догляд за лісовими ресурсами є важливим заходом їх охорони в регіоні. В останній час зменшення викидів в атмосферу відбувається за рахунок зниження обсягів виробництва. Великої шкоди завдають залпові забруднення та викиди в атмосферне повітря Бурштинською ТЕС та Калуським концерном "Оріана" Івано-Франківської обл.

Значної шкоди Закарпаттю завдає забруднення Тиси стоками і викидами з золоторудних шахт Румунії. Основними забруднювачами залишаються міста: Львів, Добротвір, Бурштин, Калуш, Надвірна, Ужгород, Чернівці.

Головним напрямом розвитку Карпатського економічного регіону має рути його соціальна спрямованість з одночасним дотриманням екологічної рівноваги між господарською діяльністю людини і навколишнім природним середовищем.

Цьому має сприяти розробка стратегічного плану структурної перебудови, диверсифікації виробництва, розвиток специфічних для регіону галузей, промислів.

Для Карпатського регіону пріоритетним повинен бути розвиток рекреаційного господарства як однієї із галузей, що визначає перспективу його і країни в цілому.