економічного регіону у 2002р.
Сюди входять: електроенергетика, вугільна, газова, нафтова, нафтопереробна та торф'яна промисловість. Економічний регіон повністю забезпечує власні потреби в електроенергії, а Бурштинська ТЕС потужністю 2,4 млн. кВт/год, яка входить в систему "Євроенерго", частково трансформує її в Європу.
Висока освоєність Львівсько-Волинського вугільного басейну супроводжується старінням існуючих шахт. Недостатність інвестицій не дає можливості нарощувати і підтримувати на належному рівні вугледобування, що погіршує паливозабезпеченість місцевих електростанцій і стабільність їх роботи, особливо в години "пік" осінньо-зимового періоду
Нафтопереробна промисловість зосереджена в Дрогобичі, Бориславі Львівської обл. та Долинсьому, Надвірнянському і Рожнятівському районах Івано-Франківської області.
Однак через недостатню кількість сировинних ресурсів (нафти) потужності використовуються лише на половину. Крім цього, на перспективу необхідно вдосконалювати технологію переробки нафти з метою більш глибокої її переробки і збільшення виходу нафтопродуктів.
В регіоні спеціалізується на виробництві ливарного обладнання, нафтопромислового устаткування та устаткування для тваринництва і кормовиробництва, виготовлення ковальсько-пресових машин, автокранів, навантажувачів, автобусів, складної побутової техніки (телевізори, пральні машини тощо).
У галузевій структурі хімічної промисловості переважать водомісткі галузі: гірничохімічна, основна хімія, промисловість хімічних волокон та синтетичних барвників. Калуське ВАТ "Оріана" переробляє продукцію, напівфабрикати Надвірянського і Дрогобицького НПЗ, а також місцевих складних полімерних руд. Тут функціонує виробництво калійних добрив, вінілхлориду, поліетилену та поліпропілену, полікарбоцину, цинебухлор, каустичної соди, миючих речовин, магнію. У великих обсягах продукція цього концерну експортується за межі регіону.
У структурі лісового комплексу основу становлять лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість. Регіон має перспективу для подальшого розвитку виробництва меблів, які є конкурентоспроможними на вітчизняному ринку.
На сьогодні незбалансований з виробничими програмами. Необхідно відновлювати і нарощувати виробничі потужності, оскільки йде тенденція до зростання обсягів будівництва як в промисловості, так і в соціальному напрямку. Цього вимагають можливості зростання обсягів капітальних вкладень у народне господарство.
Як уже було сказано, Карпатський економічний регіон характеризується сприятливими кліматичними природними ресурсами для ведення і розвитку сільськогосподарського виробництва. Однак регіон має свої специфічні особливості. Його північна частина розташована в поліській зоні, східна-це лісостепова зона, тепла - Закарпатська, південна - гірська Карпатська. Карпати поділяють на 6 сільськогосподарських виробничих підзон: Перед-карпатську низовину, Передкарпатську передгірську, Гірську західну, Гірську східну, Закарпатську передгірську, Закарпатську низинну.
Передкарпатська підзона, що характеризується розвитком тваринництва і технічних культур. У тваринництві переважає м'ясо-молочне скотарство та напівсальне свинарство. Тут сприятливі умови для розвитку птахівництва і риборозведення. Посіви зернових і технічних культур у цій підзоні займають найбільшу питому вагу в Карпатському регіоні. З технічних культур провідне місце займають цукрові буряки, льон, соняшник, ріпак озимий, тютюн.
У Передкарпатській передгірській підзоні провідне місце займає тваринництво. Питома вага рільництва незначна, але тут зростає частка садівництва. У тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство. У структурі тваринництва питому вагу вівчарства значно перевищують показники свинарства і птахівництва. Товарною продукцією рільництва є технічні культури (льон, тютюн) і овочі.
У гірській західній підзоні основним напрямом сільськогосподарського виробництва є тваринництво. В підзоні сприятливі умови для ведення вовно-молочно-м'ясного вівчарства та м'ясного свинарства. З технічних культур тут вирощують льон-довгунець.
У гірській східній під юні провідною галуззю також є м'ясо-молочне скотарство і вовно-м'ясне вівчарство. Рільництво практично відсутнє, а невеликі земельні площі використовуються в основному під посіви кормових культур (кормовий буряк, овес, багаторічні трази).
Закарпатська є найбільш сприятлива для розвитку садівництва і виноградарства. Разом з тим тут розвиваються молочно-м'ясне скотарство, м'ясне свинарство і вовно-молочне вівчарство. Основою їх розвитку є кормова база (кормові культури, кукурудза, багаторічні трави, пасовища).
У Закарпатській передгірській підзоні переважає різногалузеве господарство. Колективні сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на молочно-м'ясному скотарстві, напівсальному свинарстві, напівтонкорунному вовно-м'ясному вівчарстві. У цій підзоні розвинуте виноградарство, садівництво, ягідництво, а також технічні культури: тютюн та соняшник, овочеві культури та зернові.
У харчовій промисловості економічного регіону профілюючими галузями є м'ясна, молочна, борошномельна, хлібопекарська, кондитерська, цукрова. Історично і традиційно склалося, що в Карпатському економічному регіоні рівень споживання основних продуктів харчування населення нижчий від середньоукраїнських показників, зокрема білкової групи (м'ясо, риба, цукор, олія).
Карпатський економічний регіон має достатньо густу розвинену мережу залізничного і автомобільного транспорту. Головні шляхи виходять на західний кордон України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію, Молдову.
Міжнародний аеропорт Львова з'єднує регіон з багатьма країнами світу, який перевозить, крім пасажирів, і вантажі.
Найбільше пасажирів і вантажів перевозиться автомобільним транспортом, якому сприяє розгалужена мережа автошляхів з твердим покриттям.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „11.7. Економіка Карпатського регіону“ на сторінці 2. Приємного читання.