Чисельність трудових ресурсів у загальній чисельності населення регіону становить близько 58 %. Кількість зайнятого населення в суспільно-корисній праці -42,5 %.
Питома вага трудових ресурсів, зайнятих у всіх сферах економічної діяльності, у загальній чисельності населення в регіоні є нижчою ніж по Україні. У структурі зайнятості населення більшу ніж в Україні частку становлять працюючі у сфері аграрного виробництва, а чисельність зайнятих у галузях суто сільського господарства перевищує 0,5 млн. чол.
Надлишок працездатного населення і відсутність можливості працевлаштування сприяє посиленню міграційних процесів у регіоні і зростанню безробіття. У цілому в регіоні рівень безробіття сягає 13 %, втому числі: у Волинській обл. - 12,1 %, Рівненській -13,2%, Житомирській - 13,4 %, Чернігівській -12,3 %. При цьому чисельність незайнятого працездатного населення перевищує 600 тис. осіб, а рівень безробіття в регіоні за всіма областями перевищує загальноукраїнський показник. Як уже зазначалось, на скорочення кількості зайнятих у матеріальному виробництві вплинула головним чином загальна економічна криза 90-х років, яка супроводжувалась падінням обсягів виробництва та скороченням попиту на робочу силу, зростанням безробіття як у відкритій, так і прихованій формі (неповний робочий день або тиждень, примусові неоплачувані відпустки). Поліський економічний регіон є традиційно трудодепресивним як у промисловому, так і в аграрному секторах економіки, тут домінують екстремальні умови відтворення робочої сили.
Для території регіону характерною € порівняно незначна концентрація основних фондів, переважна частина яких зосереджена в центральних та південних територіях.
Північна частина регіону, яка належить до Поліської природно-географічної зони, є порівняно малорозвинутою як в промисловому, так і сільськогосподарському відношенні.
У 90-і роки в промисловості, а особливо у сільському господарстві, катастрофічними темпами йшло накопичення застарілих та зношених основних фондів. У багатьох галузях фактично припинились нарощування та оновлення виробничих потужностей. Особливо це стосується легкої промисловості, машинобудування, сільськогосподарського виробництва. Цьому великою мірою сприяло забруднення території радіоактивними речовинами після аварії на Чорнобильській АЕС, в першу чергу це вплинуло на розвиток сільськогосподарського виробництва. Після аварії на ЧАЕС значно поглибились диспропорції у соціально-економічному розвитку регіону. У зоні примусового відселення виробнича діяльність припинена згідно із законодавством, а засоби виробництва повністю вилучені з господарського обсягу.
У Поліському регіоні переважає частка основних фондів агропромислового комплексу, це пов'язане з орієнтацією на розвиток сільськогосподарського виробництва.
За останні роки кількість постійно працюючих у наукових закладах регіону значно зменшилась (20-25 %). Найбільша кількість працівників, зайнятих у наукових установах, є у Чернігівській обл. - більше 30 %. В економічному регіоні функціонує 70 науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій. Вони виконують наукові дослідження за обсягом 1 % від загального обсягу науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт України. Такий низький науково-дослідний потенціал Поліського регіону спричинений економічною кризою, яка охопила всю країну і, безперечно, наслідками аварії на Чорнобильський АЕС. Багато висококваліфікованих спеціалістів виїхало із регіону.
11.5.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
Найкращі показники у територіальний структурі суспільного виробництва спостерігаються у Чернігівській області. Тут за виробництвом усієї промислової продукції (валової додаткової вартості) частка області у загальному обсязі України становить 2,3 %, Житомирської -2,2 %, Волинської -1,5%, Рівенська -1,9 %, а всього регіон випускає 7,9 % обсягу виробництва в Україні. Аналіз показує, що рівень розвитку промислового виробництва нижчий від середнього показника в Україні.
Полісся має найбільшу частку у розвитку сільського господарства. Для вирівнювання територіально-господарських пропорцій пріоритетами в структурній політиці мають стати галузі промисловості, які виробляють товари широкого вжитку для населення. Підвищення рівня промислового розвитку та поліпшення якості й збільшення обсягу послуг інфраструктурних галузей сприятимуть і ефективній зайнятості трудових ресурсів Поліського регіону.
Аналізуючи територіально-господарські пропорції, треба повніше залучати в суспільне виробництво наявний потенціал Волинської та Чернігівської обл., поглиблювати спеціалізацію підприємств Рівненщини на традиційному аграрно-промисловому виробництві, включаючи продукцію харчової та особливо легкої галузей промисловості.
Для Поліського регіону негативною рисою є те, що скорочення і спад промислового виробництва значно більший, ніж по країні в цілому. Тенденції відставання від загальноукраїнських показників в промисловості регіону простежуються в період стабілізації промислового виробництва (2000-2003 рр.).
У структурі Поліського економічного регіону домінуючою часткою є продукція переробних галузей АПК (харчової та легкої промисловості, табл. 11.5.3.1)
Найбільшу частку промислової продукції у Поліському регіоні становить паливно-енергетична галузь - 38,2 %, яка перевищує загальноукраїнський показник. Частка продукції основної галузі виробництва - харчової промисловості - перевищує 55 % при середньоукраїнському показнику для цієї продукції лише 17,4 %. Спеціалізованими галузями в регіоні є деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, будівельна галузь і будівельні матеріли та легка промисловість.
Крім перелічених, галузями спеціалізації є: в Рівненській обл. - електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській та Чернігівській-паливні галузі, які й визначають місце Полісся в міжрегіональному поділі праці в Україні. Більшість підприємств регіону використовують власні місцеві сировинні ресурси. Окремі виробництва, зокрема, підприємства легкої, хімічної промисловості, нафтохімічної промисловості, енергетичної використовують сировину і напівфабрикати з інших економічних регіонів.
Як уже було сказано раніше, у структурі АПК Поліського регіону домінують сільськогосподарське виробництво та харчова промисловість. У західних областях регіону частка сільського господарства в структурі продукції є більшою ніж у Східному Поліссі, де більш вагомою є частка переробних галузей агропромислового комплексу.
Сільське господарство Полісся спеціалізується на скотарстві молочно-м'ясного напряму, свинарстві, вирощуванні цукрових буряків, картоплі, льоні-довгінці, зерні, окремих зернобобових, плодів, овочів, ягід, окультурених грибів та консервів з них. У регіоні розвинуте птахівництво. У більшості, навколо промислових центрів регіону сільське господарство розвивається за приміським типом. У структурі посівних площ Поліського регіону домінують зернові культури (у межах 45 % усієї посівної площі, 50 % в Україні). В регіоні продукується більше 10 % зерна від загальноукраїнського виробництва, 12,5 % фабричних цукрових буряків, 23,2 % картоплі,3,1 %овочів, 13,9%м'яса, 17,0%молока, 10,9%яєць.
Полісся має достатньо потужну базу з переробки сільськогосподарської продукції. Профілюючими галузями АПК регіону є: м'ясо-молочна, борошномельна, консервна, цукрова, маслосироробна, спиртова, кондитерська, тютюнова та ін. Значна частина продукції, яка виготовляється в регіоні, йде на експорт, зокрема виробництво крохмалю, комбікорму, вина, плодоовочевої продукції, горілчаних виробів, пива, мінеральних вод тощо. До загального обсягу виробництва сільськогосподарської продукції в Україні Польський регіон виробляє: борошна - 11 %, цукру-піску - 14,5 %, незбираного молока - 5,6 %, тваринного масла - 22,4 %, жирних сирів - 12 %, плодоовочевих, рибних, м'ясних та молочних консервів - 11,1 %.
Поліський економічний регіон утворює міжобласний територіально-господарський комплекс. Через цей регіон проходять транспортні мережі, що з'єднують Україну з Білорусією, Польщею, країнами Північної Європи та Балтії, а з іншого боку - між Росією та Західною Європою. Достатньо розвинутий залізничний та автомобільний транспорт дає змогу активно залучати Поліський регіон не тільки до розвитку міжрегіональних і внутрішньоукраїнських зв'язків, а й до торговельних та виробничих взаємовідносин України з іншими державами, створення вільних (спеціальних) економічних зон, розбудови міжнародної системи торгівлі, транспорту та зв'язку, створення зон міжрегіонального та міждержавного співробітництва. На Поліссі, як і в усій Україні, достатньо розвинутий авіаційний транспорт. Однак транспортні перевезення як пасажирів, так і вантажів за останні роки значно скоротилися, великою мірою це пов'язано із скороченням виробництва та розладом в системі управління народним господарством.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Регіональна економіка» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „11.5. Економіка Поліського регіону“ на сторінці 3. Приємного читання.