Розділ «Глава 8. Природний та ресурсно-трудовий потенціал економіки України»

Створення захисних насаджень на неугіддях тісно пов'язане з охороною земельних ресурсів. Це важливо для регіонів, де значні площі сільськогосподарських угідь зазнають згубного впливу водної і повітряної ерозії. За довгорічними спостереженнями, в Україні кожен третій рік трапляються посухи, тому проблема захисту земель не втрачає своєї актуальності. Життєвий досвід переконливо засвідчує необхідність оптимального заліснення територій.

Сучасний стан лісоресурсного потенціалу України та н регіонів не можна вважати задовільним ні в потребі сировинних ресурсів, ні в плані забезпечення стабільності екологічної ситуації. Нині для оптимального забезпечення потреб в сировині існуючих потужностей деревообробної і целюлозно-паперової промисловості є потреба в імпорті лісосировини з-поза меж України, зокрема з Росії. У недалекій перспективі, за рахунок збільшення площ лісів, є реальні можливості забезпечення споживачів України власними ресурсами лісу.

З цією метою потрібно йти шляхом вирощення високопродуктивних насаджень необхідного породного складу, підвищення їх якості та відповідного приросту. Ліс вимагає постійного догляду за ним, санітарної очистки від захаращеності. Вирубку лісу треба вести за розрахунковою лісосікою, тобто приріст лісу повинен випереджувати його виробничу вирубку.

Мінеральні ресурси

Мінерально-сировинні ресурси належать до невідновних, оскільки процес їх природного відновлення дуже тривалий - десятки мільйонів років. За способом їх використання мінеральні ресурси поділяють на три групи: паливно-енергетичні, рудні і нерудні (рис. 8.1.). Основною особливістю розміщення мінеральних ресурсів є їхнє нерівномірне поширення в надрах землі. Походження і розміщення їх родовищ тісно пов'язане з геологічною будовою території.

Основними районами нагромадження паливних, хімічних, будівельних та інших видів копалин осадового походження є платформа з товщами осадових порід і їх крайові прогини, а місцями утворення більшості скидів рудних копалин - рухомі геосинкліналі й щити. Райони земної поверхні, в надрах яких стикувалися геологічні структури, мають назву геохімічних вузлів, які характеризуються поєднанням різноманітних за походженням видів ресурсів.

Паливні ресурси України

Рудні ресурси

Нерудні ресурси

Україна має великі запаси різноманітної нерудної сировини. До неї належать: сіль, фосфорити, каоліни, вогнетривкі глини, глини для будівельної кераміки, озокерит, графіт, трепел, сірка, вапняк, мінеральна сировина та ін.

Україна багата на гірничохімічну сировину. Великі запаси калійних солей зосереджені в Івано-Франківській (Калуське, Тростя нець-ке, Голинське родовище) і Львівській обл. (Стебниківське, Бориславсь-ке родовища). Калуське і Стебниківське родовища багаті на магнієві солі. У Калуському концерні "Оріані" організоване промислове виробництво металічного магнію електролізним методом.

У західноукраїнському регіоні є значні поклади самородної сірки, зокрема у Львівській обл. на Роздольському і Яворівському родовищах, у Івано-Франківській - Загайпільський сірчаний рудник Коломийського району. В Україні надзвичайно багато кухонної солі. її основні родовища зосереджені в пермських відкладах Донецького кряжу (Артемівське, Слов'янське) і в неогенових породах Закарпаття (Солотвино). Великі поклади солі досліджені і виявлені в соляних куполах Дніпровсько-Донецької западини (Полтавська, Харківська, Сумська обл.).

Самородна сіль знаходиться в озерах і в лиманах Причорноморської низовини, зокрема в Сиваші. Вона містить цілий комплекс компонентів: кухонну сіль, солі сірчаного магнію і натрію, промистий магній тощо.

Великі соляні поклади зосереджені в Передкарпатті. Вони досягають близько 300 км завдовжки і до 8 км завширшки у Львівській та Івано-Франківській областях.

Поклади фосфоритів зосереджені насамперед у кембрійських і крейдових відкладах північно-східної периферії Дніпровсько-Донецької западини (Кролевецьке родовище Чернігівської обл., Ізюмське на межі Сумської і Харківської обл), у Придністров'ї (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Івано-Франківська обл.). Найбільш перспективними є Стремигородське (Житомирська обл.), Ізюмське і Кролевецьке родовища.

У Озокеритні родовища є в районі Борислава (Львівська обл.), в Богородчанському районі (Івано-Франківська обл.).

Каоліни є в багатьох областях. Найважливіші родовища: Глуховецьке і Турбівське (Вінницька обл), Просянське і Славгородське (Дніпропетровська обл.), Білобалківське (Донецька обл.), Новоселиць-ке (Черкаська обл.), Майдан-Вилське (Хмельницька обл.), Полопвське (Запорізькаобл). Найбільшу перспективу має Великогадомцівське родовище високоякісних каолінів у Житомирській області.

Родовища вогнетривких глин розташовані у Донецькому кряжі і на Придніпровській височині, зокрема в Часів'ярському, Дружківсь-кому, Новорайському, П'ятихатському, Пологівському, Затишнянському, Новопетрівському родовищах. Вогнетривкі глини використовуються, в основному, в металургії для виготовлення вогнетривів і в галузях, де використовуються високотемпературні печі.

Цементна сировина. Для виробництва цементу використовують вапняки, крейду, мертелі, глини, суглинки та інші породи. Вапняки, крейда і мергелі поширені в Донецькій, Луганській, Харківській, Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Івано-Франківській областях.

Найбільші родовища мергелю є Амвросіївсько-Кутейникові (Донецька обл.), Миколаєві (Львівська обл.), Здолбуневі (Рівненська обл.), вапняки - в Кам'янець-Подільську (Хмельницька обл.), Дубовецькому (Івано-Франківська обл.).