Розділ III. Філософія релігії

Інтелектуальна зацікавленість приводить до переконань на буттєве, як на велику, всеоглядну систему, причини груп і рядів, релігійний інтерес приводить переконання на буття, як на лоно розвитку і збереження цінностей.

Задача складається з того, як пояснити ці точки зору.

Гносеологічна філософія релігії допомагає нам виразніше побачити релігійну проблему, хоч гносеологія у більшості випадків здатна пролити світло на релігійну проблему лише посереднім, негативним заперечуючим шляхом, але не слід зловживати ним, якшо ми хочемо добитися повної ясності. Для того, щоб всебічно вивчити релігійну проблему, потрібно пояснити гносеологічну філософію релігії.

Якщо гносеологічна філософія релігії досліджує форми і елементи нашого пізнання з тієї точки зору, чи можна користуватися ними, щоб зрозуміти існуюче, то психологічна філософія релігії досліджує їх з боку їх фактичного складу і їх фактичне походження не має значення, чи здатні вони і чи мають значення для вказаної мети. По відношенню до релігійних уявлень випливає, що значення їх визначається не тим, що вони можуть зробити дійсність зрозумілою для нас.

Психологічне дослідження дозволить нам відкрити, яке позитивне значення має релігійна уява.

Філософія релігії є частиною загальної психології, спеціальним ЇЇ розділом, і перебуває в співвідношенні з нею. Тому вона збирається обробляти в своїй спеціальній галузі матеріал, який має психологічний інтерес, вона служить засобом для загальної психології. В галузі релігії люди знайшли один з найбільш глибоких, психологічних досвідів. Всі елементи духовного життя діють тут (якщо вона щира і глибока) з такою енергією і з такою гармонією, як чи навряд в якій іншій області. Тому вивчення релігійного життя має таке важливе значення для психології, яка більше цікавиться індивідуальним життям віруючого. В історії релігії не так легко спостерігати первинну діяльність психічних сил. Історія релігії звертається, головним чином, до загального, до тих форм релігії, які притаманні великим групам людей.