Позитивізм (від лат. positivus – позитивний) – учення, яке визнає дійсними тільки ті факти та явища, які піддаються спостереженню, термін запропонував французький філософ Огюст Конт. Відповідно до цього вчення, достатньо надійними можуть визнаватись тільки ті факти, що піддаються об'єктивному науковому спостереженню. Всі ж спекулятивні чи метафізичні твердження, які можна вивести чисто логічним способом, є ілюзорними та повинні бути відкинуті.
Проблема (від грецьк. problema – задача) – складне теоретичне або практичне питання, яке потребує рішення. Наукова проблема – це суперечлива ситуація, яка виявляється в різному поясненні явищ, об'єктів, процесів, для розв'язання якої потрібна адекватна теорія. Щоб розв'язати проблему, треба спершу її правильно визначити. Проблеми поділяються на реальні (вирішення яких дає практично значущий результат); псевдопроблеми (малозмістовні та надумані, рішення яких або неможливе, або не має ніякого сенсу); риторичні (ті, які мають розв'язку). Експериментатор мас сприймати проблему як чітко окреслене коло питань, що охоплює основну ідею та загальне спрямування дослідження: чому? яким чином? за яких умов?
Рандомізація (від англ. random – обраний навмання, випадковий) – стратегія випадкового відбору або розподілу учасників експерименту, за якої всі суб'єкти мають рівні шанси потрапити до групи. Рандомізацію застосовують при відборі членів популяції до експериментальної вибірки, а також при розподілі досліджуваних по експериментальних та контрольних групах. Такий спосіб забезпечує внутрішню валідність дослідження.
Редукціонізм (від лат. reductio – зниження, повернення, зведення) - пояснення складних процесів через особливості простих процесів, нижчих за рівнем організації матерії. Останніми роками дістав поширення "редукціонізм угору": зведення простіших процесів до процесів вищого рівня.
Репрезентативність вибірки (від фр. representatif – показовий) – відповідність властивостей досліджуваної вибірки властивостям генеральної сукупності.
Сцієнтизм (від лат. scientia - наука, знання) – світогляд (система поглядів), який ґрунтується на завищеній оцінці й абсолютизації сучасного рівня розвитку наукового методу і наукових знань, а також можливостей сучасної науки щодо вирішення практичних завдань. Сцієнтизм розглядає науку та її успіхи як головний чинник прогресу в історії і засіб вирішення соціальних проблем.
Тахістоскоп (від грецьк. tachistos - швидкий і skopeo - дивлюсь) – прилад, який дає змогу пред'являти зображення в швидкому темпі, через дуже короткі проміжки часу. Вперше був сконструйований В. Вундтом і згодом набув широкого використання при дослідженні пізнавальних процесів, у першу чергу сприйняття та уваги.
Теорія (від грецьк. theoria - спостереження, дослідження, буквально "видовище", "інсценування") – це вища форма організації наукового знання, логічно впорядкована система знань та уявлень про певну частину реальності. В класичній науці теорія - це система законів, яка розкриває сутність та розвиток явища. Теорія має "силу", коли вона дає змогу прогнозувати різні характеристики досліджуваного явища в майбутньому та знаходити вихід із великої кількості ситуацій.
Тест (англ. test - проба, завдання) – науково-практичний метод психологічного вимірювання, який складається із серії коротких завдань, спрямованих на діагностику психічних властивостей. Термін запропонований Дж. Кеттелом в 1890 р.
Точна експериментальна гіпотеза – припущення про відношення між єдиною незалежною змінною і залежною в лабораторному експерименті.
Факт (від лат. factum – зроблене, здійснене) – достовірно доведене наукове знання, зафіксоване у формі наукового висловлювання. У вузькому розумінні - знання про існування об'єкта, явища, процесу, виявлене науковим методом, результат теоретичної інтерпретації емпіричних даних.
Феномен (від грецьк. phainomenon – те, що з'являється) – явище, яке пізнається на основі чуттєвого досвіду.
Чинник – будь-яка реальність, що впливає на поведінку досліджуваної особи в експерименті. За змістом термін близький до поняття "змінна" і використовується як його синонім при описі факторних експериментів, а також для позначення побічних змінних (фактори часу, завдання, суб'єктивні).
Література
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Класичні експерименти в психології» автора Копець Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Додатки“ на сторінці 5. Приємного читання.
