Додатки

Класичні експерименти в психології

Експериментальна схема — певний план пред'явлення досліджуваним (або їх групам) різних умов (якісного плану) та рівнів (кількісного плану) незалежної змінної для адекватної перевірки експериментальної гіпотези.

Експериментальний контроль – спроби удосконалення експерименту, що наближають його до бездоганного, які полягають у визначенні рівнів незалежної змінної, функціональному контролі за нею, управлінні експериментальними умовами, контролі побічних змінних та всіх інших чинників, які можуть бути загрозою для валідного висновку про причинний вплив незалежної змінної на залежну. Експериментальний контроль полягає в розробці експериментальних схем та забезпеченні умов контролю за висновками.

Емпіризм (від грецьк. empeiria – досвід) – філософська позиція, яка визнає єдиним джерелом пізнання спостереження за природою, емпіричний досвід.

Залежна змінна – параметр, який характеризує поведінку учасників дослідження, його значення функціонально залежить від незалежної змінної. Залежна змінна - це поведінка та особливості реагування досліджуваної особи, які експериментатор планує спостерігати.

Змінна – чинник, який відіграє певну роль у дослідженні та може набувати різних значень. Змінні – це виміри реальності, які можуть змінюватися в експериментальному дослідженні.

Зовнішні (побічні) змінні – параметри, які недоступні для контролю експериментатора, однак впливають на залежну змінну, є джерелом огріхів, помилок.

Інструкція (від лат. instructio - настанова, введення) – опис завдання, яке надає експериментатор досліджуваному перед експериментом, що містить пояснення (за необхідності) сутності дослідження, мети та дій учасника під час виконання завдання, умов завдання, принципів оцінки результатів, приклади рішення завдань.

Квазіексперимент (від лат. quasi – ніби, майже, немов би) – план дослідження, в якому експериментатор відмовляється від повного контролю за змінними, оскільки це неможливо здійснити з об'єктивних причин. Будь-який реальний експеримент можна вважати квазіекспериментальним через його відхилення від "ідеального".

Квазіфакт – результат інтерпретації одиничних унікальних спостережень, які неможливо повторити, здобутий методом дослідження унікального випадку.

Контргіпотеза (від лат. contra - проти) – гіпотеза, альтернативна до основної.

Контрольна група – частина учасників дослідження, діяльність яких відбувається в умовах, відмінних від експерименту, параметри їхньої діяльності є основою для визначення міри впливу експериментальної ситуації.

Латентні змінні (від лат. latens (latentis) - прихований) - параметри, недоступні для безпосереднього вимірювання, фіксуються через аналіз спільної варіації залежних змінних.

Латинський квадрат – набір послідовностей рівнів незалежної змінної, який забезпечує появу кожного рівня один раз. Найбільш поширена схема багаторівневого експерименту.

Математична статистика – спеціальна дисципліна, яка розробляє методи аналізу даних, що характеризують певну вибірку та визначення загальних властивостей цілої генеральної сукупності. Наприклад, найпростішим способом порівняння є середнє значення по вибірці. Якщо ми хочемо порівняти експериментальну і контрольну групи, то можемо порівняти значення середніх величин цих двох груп. Для вирішення проблеми порівняння середніх значень використовують спеціальні статистичні тести, які дають змогу визначити, чи важливими (значущими) є відмінності між середніми значеннями. Якщо говорять, що відмінності в групах є статистично значущими, це означає, що відмінності є суттєвими і залежать саме від незалежної змінної, а не виникли якимось випадковим чином.

Методи математичної статистики – математичні методи, які використовують у процесі аналізу даних.

Методика – сукупність конкретних операцій, процедур проведення дослідження.

Незалежна змінна – змінна, яка контролюється експериментатором і не залежить від дій учасників дослідження. Це така умова експерименту, яка має найбільше значення. Експериментатор маніпулює цією змінною.

Нульова гіпотеза – припущення про відсутність зв'язку між незалежною та залежною змінною. Перевірка цієї гіпотези є можливою тільки у лабораторному експерименті.

Очищення умов – відокремлення умов незалежної змінної від тих, що супроводжують її пред'явлення, але не входять до експериментальної гіпотези, досягається спеціальними методичними процедурами в лабораторному експерименті. Очищення умов необхідно для перевірки точних експериментальних гіпотез.

Парадигма (від грецьк. paradeigma – приклад, взірець) – науковий стандарт, загальновизнаний на певному етапі розвитку науки, підхід до дослідження дійсності, що охоплює цілі науки, методи та методики, систему критеріїв щодо оцінки результатів дослідження, базові знання, теорії та факти, які враховуються в дослідженні. Еволюція наукового знання зводиться до формування, розвитку та революційної зміни парадигм (Т. Кун). Парадигма - загальноприйнятий зразок, підхід для дослідників, який упродовж певного часу визначає для них і основні питання, і основні відповіді.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Класичні експерименти в психології» автора Копець Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Додатки“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Історія розвитку експериментальних досліджень у психології

  • Автори першого психологічного закону: Густав Теодор Фехнер і Ернст Вебер

  • Герман фон Гельмгольц - "дитя сонця"

  • Невтомний дослідник Френсіс Гальтон

  • Вільгельм Вундт - організатор першої психологічної лабораторії

  • Герман Еббінгаус – дослідник пам'яті

  • Суперники Вільгельма Вундта

  • Карл Штумпф

  • Перші експериментатори в США

  • Джеймс Болдуїн

  • В. М. Бехтерев та його експериментальні проекти

  • Експериментальний метод і його закони

  • Експеримент і його види

  • Бездоганний та хороший експеримент

  • Лабораторна культура, її розвиток та наслідки

  • Етичні ризики у психологічних експериментах

  • Класичні експерименти в різних галузях психологи

  • Експеримент С. Велінса про вплив фальшивих когнітивних ознак на емоційні стани та оцінки

  • Феномен Б.В. Зейгарник: запам'ятовування завершених і незавершених дій

  • Експерименти у віковій психології

  • Найтриваліші психологічні дослідження

  • Експериментальне вивчення немовлят

  • Дослідження природи любові (експерименти Г. Харлоу)

  • Окремі експериментальні епізоди

  • Феномен "гіркої цукерки" та інші експерименти В. І. Асніна

  • Дослідження інтелектуальних дій

  • Експериментальні дослідження у психології особистості

  • Особливості персоно логічних теорій та критерії їх оцінки

  • Персонологи як експериментатори

  • Типові помилки в персонологічних дослідженнях

  • Номотетичний та ідеографічний підходи до вивчення особистості

  • Експерименти в соціальній психології

  • Класичні експерименти в соціальній психології

  • Механізми групової поведінки

  • Феноменологія прийняття групових рішень

  • Групові ефекти та їх дослідження

  • Сприйняття та розуміння людьми одне одного: класичні експерименти

  • Класичний експеримент О.О. Бодальова в авторському варіанті

  • Аналіз результатів дослідження

  • Експериментальні шедеври в соціальній психології

  • Парадокс Лап'єра

  • Експерименти Музафера Шерифа(1935, 1937)

  • Експерименти Соломона Аша

  • Експеримент Стенлі Мілграма (1963)

  • Експерименти Сержа Московічі

  • Видатні психологи-експериментатори XX століття

  • Джон Боулбі – дослідник беземоційного характеру

  • Експерименти Музафера Шерифа

  • Соціальні резонанси Курта Левіна

  • Експериментальні події Стенлі Мілграма

  • Артефакти психологічних експериментів

  • Таємниці психологічного експерименту – для експериментаторів-початківців

  • Післямова

  • Додатки
  • Література