Артефакт (від лат. artefactum – штучно створений) – результат дослідження, який є наслідком змін залежної змінної під впливом побічних неврахованих експериментатором змінних. Артефакт є наслідком помилок або недостатнього контролю умов проведення дослідження. Одне й те саме явище може бути артефактом у рамках однієї експериментальної схеми і фактом у рамках іншої, тому явища, які не може пояснити прийнята теорія, часто кваліфікуються як артефакти.
Артефакті висновки – недостовірні висновки або сукупність неправильних умовиводів та узагальнень, які зумовлюють неправильні узагальнення щодо залежностей (причинної чи кореляційної), неадекватне перенесення експериментального результату за досліджені межі, логічні невідповідні оцінки емпіричної підтвердженості тих чи інших теорій, довільність в інтерпретації причин, які дослідник не контролює. Розрізняють такі типові помилки контролю за висновками експериментального дослідження: ціннісні судження, неправомірні апеляції до авторитету або до загальноприйнятої точки зору, неправомірне виділення основної причини тощо.
Багатофакторний експеримент – дослідження, в якому маніпулюють декількома змінними, вивчаючи їхній вплив на одну або кілька залежних змінних.
Базова змінна – змінна, на яку (і тільки на неї), згідно з теоретичними припущеннями, впливає незалежна змінна. Для точного визначення цього впливу необхідно провести факторний експеримент.
Базовий процес – реконструйований у теорії чи гіпотетичних конструктах процес, який визначає показники залежної змінної в психологічному дослідженні, або в широкому значенні будь-який аспект недоступної безпосередньому спостереженню психологічної реальності, що описується в психологічних поняттях.
Валідність (від лат. validus - сильний) – властивість конкретного експериментального дослідження відповідати стандартам бездоганного експерименту. В психологічному експериментуванні розрізняють різні види валідності: конструктна характеризує точність реалізації теоретичної гіпотези в процедурі експерименту, зовнішня – відповідність конкретного дослідження природній реальності або іншим подібним дослідженням, внутрішня - відповідність певного дослідження ідеальному експерименту, оцінюється через ті зміни незалежної та інших змінних в умовах нееквівалентності груп, що порівнюються в дослідженні, операціональна – відповідність дій експериментатора теоретичному опису змінних, які контролюються в дослідженні. Використовувані в дослідженні процедури (умови) повинні відповідати незалежній змінній.
Верифікація (від лат. venis - істинний і Jacio - роблю) – підтвердження експериментальної гіпотези (термін О. Конта).
Вибірка – кількість досліджуваних, обраних для участі в дослідженні за допомогою певної процедури з генеральної сукупності. Обсяг вибірки - кількість учасників дослідження. Розрізняють контрольну та експериментальну групи вибірки.
Виділення незалежної змінної – виділення незалежної змінної, що входить до експериментальної гіпотези, від тих впливів, що супроводжують її дію, яке досягається за допомогою спеціальних процедур у лабораторному експерименті. На відміну від природного експерименту, де незалежна змінна завжди є сукупністю чинників, у лабораторних умовах її прагнуть виділити, тобто зробити єдиною, щоб мати можливість вивчати тільки її вплив на залежну змінну. Виділення незалежної змінної та очищення її умов дає змогу перевіряти точні експериментальні гіпотези щодо психологічних механізмів.
Вимірювання – система надання змінним числових значень.
Відтворюваність експерименту – можливість повторити експеримент іншим експериментатором на основі авторського опису методики.
Генеральна сукупність – множина об'єктів, еквівалентних за скінченною множиною властивостей.
Гіпотеза (від грецьк. hipothethis – покладене в основу передбачення, припущення) - це твердження, що підлягає перевірці (твердження про існування явища, істинність чи хибність якого не може бути виведена дедуктивно, а лише перевірена шляхом проведення експериментального дослідження). Ознаки науково правильної гіпотези в психологічному дослідженні: адекватність (гіпотеза має відповідати теоретичній основі дослідження, його меті та завданням, адекватно відображати психічну реальність); правдивість (гіпотеза має базуватися на вже відомих та доведених фактах, не суперечити логіці законів і здоровому глузду); можливість перевірки (гіпотеза є цінною в науковому плані тоді, коли її можна неодноразово перевірити). Теоретичні гіпотези є складовою частиною теорії та висуваються з метою усунення суперечностей в теорії або між теорією та емпірією. Емпіричні гіпотези – це припущення, що мають перевірятись на практиці. Гіпотези розрізняють за змістом: констатуючі (припущення про наявність явища); кореляційні (припущення про наявність зв'язку); каузальні (припущення про причинний зв'язок). За походженням гіпотези бувають теоретично обґрунтовані (засновані на теорії), співвіднесені з теорією (імпліцитно виведені з теорії); власне емпіричні (припущення, не пов'язані із теорією). Розвиток дослідження - це поступовий перехід від загальної гіпотези (теоретичної, що базується на проблемі дослідження та загальних наукових знаннях) до дослідницької (виведеної, конкретизованої та операціоналізованої на основі загальної).
Дані – первинні ще не оброблені результати експерименту, зафіксовані в протоколі.
Додаткові змінні – зовнішні змінні, які враховуються в експерименті.
Достовірний висновок – висновок про експериментальну гіпотезу в бездоганному експерименті.
Експеримент (від лат. experimentum – справа, досвід) - сплановане та кероване суб'єктом дослідження, в ході якого експериментатор (суб'єкт) впливає на ізольований об'єкт (об'єкти) і реєструє зміни його станів. Проводиться з метою перевірки гіпотези про причинно-наслідковий зв'язок між впливом (незалежною змінною) і змінами станів об'єкту (залежною змінною). В психології експеримент - спільна діяльність експериментатора і досліджуваного з вивчення психічних особливостей досліджуваного шляхом спостереження за його поведінкою при проведенні експериментальних завдань.
Експериментальна гіпотеза – це твердження, в якому конкретизовано теоретичне передбачення про конкретну залежність між залежними, незалежними та додатковими змінними.
Експериментальна група – частина учасників дослідження, яка перебуває в експериментально контрольованих умовах,
Експериментальне завдання – завдання, яке учасник дослідження отримує в інструкції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Класичні експерименти в психології» автора Копець Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Додатки“ на сторінці 3. Приємного читання.
