Завдання прокурора: з'ясувати причину цих змін, користуючись найбільш прийнятними для конкретних випадків тактичними прийомами, які описані в науковій літературі, шляхом:
• співставлення змінених показань з іншими доказами (пред'явлення достовірних матеріалів - фотознімків, планів, схем тощо), з показаннями, що були дані на досудовому розслідуванні (частинами оголошуються показання на слідстві, з'ясовується, чи підтверджує особа, яка допитується, оголошену частину показань, а якщо ні, то з яких мотивів);
• конкретизація, деталізація показань, коли обвинувач своїми запитаннями намагається розділити не досить конкретні показання на окремі епізоди, факти, а особа, яка допитується, повинна розповідати більш докладно всі подробиці. Не в змозі пояснити розходжень у деталях, допитуваний нерідко повертається до тих показань, які давав раніше;
• уточнення, нагадування, особливо при лаконічних показаннях у суді. Такий прийом найчастіше використовується щодо добросовісних свідків, які після перебігу значного часу у суді не все пам'ятають. В такому разі обвинувач з'ясовує хронологічну послідовність певних дій, щоб викликати асоціативні зв'язки, при намаганні згадати колір - пред'явити предмети різного кольору разом із спірним, використати різні ілюстративні засоби тощо.
Якщо таким шляхом не досягнуто позитивних результатів і суперечливість показань усунути неможливо, необхідно надати оцінку всім іншим доказам обвинувачення у їх сукупності, вирішити питання:
• про достатність доказів обвинувачення для подальшого підтримання обвинувачення і аргументованого розкриття причин зміни показань одного з допитаних;
• про пред'явлення додаткових доказів обвинувачення;
• про зміну обвинувачення, часткову або повну відмову від нього;
• про необхідність заявлення клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів відповідно до ст. 333 КПК України або перевірку обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження;
• за наявності даних про тиск на допитуваного - заявити клопотання про відкладення розгляду та застосування заходів захисту свідка чи потерпілого.
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає пред'явлення для впізнання особи або речей обвинуваченому, потерпілому або свідку у суді (ст. 355). Тому сторони, якщо вважають за необхідне проведення такої процесуальної дії, повинні порушити клопотання перед судом про її проведення.
Це може статися у випадках, коли:
• на досудовому розгляді пред'явлення для впізнання не було проведено, хоча необхідність в ньому була;
• у ході судового розгляду з'явилися нові обставини, у зв'язку з якими виникла необхідність провести пред'явлення для впізнання;
• представлення сторонами нових речових доказів або нових свідків, яких необхідно пред'явити для впізнання (після відкриття їх іншій стороні);
• на досудовому розслідуванні були пред'явлені фотознімки осіб і предметів, а сторона вважає, що необхідно пред'явити самих осіб або предмети.
Стороні судового розгляду необхідно завчасно окреслити тактичну схему цієї процесуальної дії:
• на якому етапі судового розслідування найбільш оптимальне її проведення;
• серед яких осіб чи предметів будуть пред'явлені ті, що становлять особу (предмет) для впізнання;
• в якій послідовності доцільно провести пред'явлення для впізнання;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ“ на сторінці 6. Приємного читання.
