Кримінальне провадження у порядку перейняття

Актуальні питання кримінального процесу України

Перейняття кримінального провадження - здійснення компетентними органами однієї держави розслідування з метою притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені на території іншої держави, за її запитом. Водночас незакінчене кримінальне провадження може бути передане іншій державі за умови, що видача особи, яка підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, неможлива або у видачі такої особи Україні відмовлено.

Діяльність прокурора у зазначеному напрямі міжнародного співробітництва у кримінальному провадженні ґрунтується на положеннях Глави 45 "Кримінальне провадження у порядку перейняття" та міжнародних договорів України, до яких необхідно віднести такі багатосторонні договори: Європейську конвенцію про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 року; Конвенцію про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року та Протокол від 29 березня 1997 року до цієї Конвенції. Питання перейняття кримінального провадження також врегульовані у деяких двосторонніх міжнародних договорах, зокрема: Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року; Договір між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 7 липня 1993 року; Договір між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 13 грудня 1993 року; Договір між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах від 23 травня 1995 року та інші.

Цей напрям міжнародного співробітництва можна диференціювати на: кримінальне провадження у порядку перейняття з України та кримінальне провадження у порядку перейняття в Україну.

Кримінальні процесуальні відносини, пов'язані з кримінальним провадженням у порядку перейняття з України, розпочинаються із підготовки відповідного клопотання про передання кримінального провадження іншій країні. Таке клопотання складається слідчим за погодженням з прокурором або прокурором.

Згідно зі ст. 8 Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 року Україна може звернутися до іншої договірної держави із клопотанням про порушення кримінального переслідування в одному або кількох таких випадках: 1) якщо підозрювана особа має постійне помешкання в запитуваній державі; 2) якщо підозрювана особа є громадянином запитуваної держави або якщо ця держава є країною його походження; 3) якщо підозрювана особа відбуває або має відбувати в запитуваній державі покарання, яке передбачає позбавлення волі; 4) якщо в запитуваній державі за той самий злочин або за інші злочини проти підозрюваної особи порушено кримінальне переслідування; 5) якщо вона вважає, що передача провадження виправдана інтересами встановлення істини, і зокрема, що найбільш суттєві докази знаходяться в запитуваній державі; 6) якщо вона вважає, що виконання в запитуваній державі вироку, у разі винесення такого, може збільшити можливість соціальної реабілітації засудженого; 7) якщо вона вважає, що присутність на судовому засіданні підозрюваної особи не може бути забезпечена в запитуючій державі, в той час як її присутність на судовому засіданні може бути забезпечена в запитуваній державі; 8) якщо вона вважає, що не може сама виконати вирок, у разі винесення такого, навіть з використанням екстрадиції, в той час як запитувана держава спроможна це зробити.

Відповідно до ст. 73 Конвенції про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року доручення про здійснення кримінального переслідування повинне містити: найменування запитуючої установи; опис діяння, у зв'язку з яким спрямоване доручення про здійснення переслідування; можливий більш точний час і місце здійснення діяння; текст положення закону запитуючої договірної сторони, на підставі якого діяння визнається злочином, а також текст інших законодавчих норм, що мають істотне значення для провадження в справі; прізвище й ім'я підозрюваної особи, її громадянство, а також інші відомості про особу; заяви потерпілих у кримінальних справах, порушених за заявою потерпілого, і заяви про відшкодування шкоди; зазначення розміру збитку, заподіяного злочином. До доручення додаються наявні в розпорядженні запитуючої договірної сторони матеріали карного переслідування, а також докази. При направленні запитуючою договірною стороною порушеної кримінальної справи розслідування у цій справі продовжується запитуваною договірною стороною відповідно до свого законодавства. Кожен документ, що знаходиться у справі, повинен бути засвідчений гербовою печаткою компетентної установи юстиції запитуючої договірної сторони.

Складаючи (погоджуючи) клопотання, прокурору необхідно зважати на те, що зміст та форма клопотання про перейняття кримінального провадження повинні відповідати вимогам КПК України (ст.ст. 548, 600) та відповідних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Клопотання та долучені до нього документи складаються у письмовій формі, засвідчуються підписом уповноваженої особи та печаткою відповідного органу. Клопотання та долучені до нього документи супроводжуються засвідченим у встановленому порядку перекладом мовою, визначеною відповідним міжнародним договором України, а за відсутності такого договору - офіційною мовою запитуваної сторони або іншою прийнятною для цієї сторони мовою. Клопотання надсилається за кордон поштою, а в невідкладних випадках електронним, факсимільним або іншим засобом зв'язку. У такому разі оригінал запиту надсилається поштою не пізніше трьох днів з моменту його передання електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку.

Окрім зазначених загальних вимог, у ч. 2 ст. 600 КПК України вказано, що клопотання про перейняття кримінального провадження повинно містити: назву органу, який здійснює кримінальне провадження; посилання на відповідний міжнародний договір про надання правової допомоги; найменування кримінального провадження, передання якого запитується; опис кримінального правопорушення, що є предметом кримінального провадження, та його правову кваліфікацію; прізвище, ім'я, по батькові особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, дату і місце народження, місце проживання або перебування та інші відомості про неї. До клопотання додаються такі документи: матеріали кримінального провадження; текст статті закону України про кримінальну відповідальність, за яким кваліфікується кримінальне правопорушення, щодо якого здійснюється провадження; відомості про громадянство особи. Разом з клопотанням та документами компетентному органу іншої держави передаються наявні речові докази. Усі копії матеріалів обов'язково залишаються в органі, який здійснював кримінальне провадження в Україні.

Таке клопотання відповідно до ч. 1 ст. 599 КПК України розглядається уповноваженим (центральним) органом України (Генеральною прокуратурою України, а у випадках, передбачених чинним міжнародним договором України - відповідною прокуратурою обласного рівня) упродовж двадцяти днів з моменту надходження. При цьому на вимогу уповноваженого (центрального) органу України слідчий або поновлює кримінальне провадження, або продовжує - якщо це передбачено КПК України - строки розслідування або тримання під вартою з урахуванням часу, необхідного для перейняття його компетентним органом іноземної держави.

За результатами розгляду уповноважений (центральний) орган України направляє клопотання та супутні документи до запитуваної сторони або повертає таке клопотання відповідному прокурору чи органу досудового розслідування із відповідними вказівками.

Згідно зі ст. 601 КПК України з моменту перейняття компетентним органом іншої держави кримінального провадження відповідні органи України не мають права здійснювати будь-які процесуальні дії щодо особи у зв'язку з кримінальним правопорушенням, стосовно якого передано кримінальне провадження, інакше, ніж на підставі запиту про надання міжнародної правової допомоги з боку держави, яка перейняла кримінальне провадження. При цьому закриття компетентним органом іноземної держави переданого кримінального провадження на стадії досудового розслідування не перешкоджає відновленню провадження в Україні та подальшому розслідуванню в порядку, передбаченому КПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, не встановлено інше.

Кримінальні процесуальні відносини, пов'язані з кримінальним провадженням у порядку перейняття в Україну, розпочинаються з отриманням уповноваженим (центральним) органом України відповідного клопотання компетентних органів інших держав. При цьому КПК України у ч. 2 ст. 595 визначив вичерпний перелік умов, за яким кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не було ухвалено вирок, може бути перейняте Україною, а саме: 1) особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, є громадянином України і перебуває на її території; 2) особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, є іноземцем або особою без громадянства і перебуває на території України, а її видача згідно із цим Кодексом або міжнародним договором України неможлива або у видачі відмовлено; 3) запитуюча держава надала гарантії, що у разі ухвалення вироку в Україні особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, не піддаватиметься у запитуючій державі державному обвинуваченню за те ж кримінальне правопорушення; 4) діяння, якого стосується запит, є кримінальним правопорушенням за законом України про кримінальну відповідальність.

Кримінальне провадження не може бути перейняте, якщо: 1) не дотримані умови, визначені ч. 2 ст. 595 КПК України або міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) щодо цієї ж особи у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням в Україні судом ухвалено виправдувальний вирок;

• 3) щодо цієї ж особи у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням в Україні судом ухвалено обвинувальний вирок, за яким покарання вже відбуте або виконується;

• 4) щодо цієї ж особи у зв'язку з тим же кримінальним правопорушенням в Україні закрите кримінальне провадження або її звільнено від відбування покарання у зв'язку з помилуванням або амністією; 5) провадження щодо заявленого кримінального правопорушення не може здійснюватися у зв'язку із закінченням строку давності.

Міжнародні договори України також містять підстави відмови у перейнятті кримінального провадження. Так, у ст. 10 Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 року зазначено, що запитувана держава не вживає дій щодо клопотання: 1) якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого законодавством договірної держави; 2) злочин, щодо якого заявляється клопотання про порушення кримінального переслідування, не становить злочин у разі вчинення на її території і коли за таких обставин злочинцю не може бути призначена міра покарання також згідно із власним законодавством; 3) якщо на час подання клопотання вже минули строки притягнення до кримінальної відповідальності згідно із законодавством запитуючої держави.

За наявності хоча б одної з зазначених вище умов Генеральна прокуратура України відмовляє у перейнятті кримінального провадження та повертає матеріали відповідним органам іноземної держави з обґрунтуванням підстав відмови.

У разі перейняття кримінального провадження Генеральна прокуратура України в порядку, передбаченому КПК України, доручає здійснення досудового розслідування відповідному прокурору, про що повідомляє державу, яка надіслала запит.

Кримінальне провадження після його перейняття Україною починається зі стадії досудового розслідування та здійснюється згідно з вимогами КПК України. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих до перейняття кримінального провадження відповідним органом іншої держави на її території та згідно з її законодавством, можуть бути визнані допустимими під час судового розгляду в Україні, якщо це не порушує засад судочинства, передбачених Конституцією України та КПК України, і вони не отримані з порушенням прав людини і основоположних свобод. Не потребують легалізації відомості, визнані судом допустимими. Слідчий, прокурор України після перейняття кримінального провадження мають право здійснювати будь-які визначені КПК України процесуальні дії. За наявності достатніх підстав для повідомлення про підозру воно повинно бути здійснене згідно з законом України про кримінальну відповідальність і в порядку, передбаченому КПК України.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кримінальне провадження у порядку перейняття“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Реформування та сучасний стан кримінального процесуального законодавства

  • Глава 2. Актуальні питання реалізації загальних засад кримінального провадження

  • Реалізація засад кримінального провадження

  • Глава 3. Реалізація функцій суду, сторони обвинувачення, захисту та інших учасників кримінального провадження

  • Суд і його місце в системі кримінальної процесуальної діяльності

  • Сторона обвинувачення та реалізація нею своїх функцій

  • Сторона захисту та її правовий статус у кримінальному провадженні

  • Потерпілий та його представник

  • Особливості реалізації функцій іншими учасниками кримінального провадження

  • Глава 4. Проблемні питання доказів і доказування у кримінальному провадженні

  • Мета, предмет та межі доказування у кримінальному провадженні (предмет захисту і виправдання)

  • Суб'єкти доказування у кримінальному провадженні

  • Поняття доказів у кримінальному провадженні, процесуальні джерела їх отримання

  • Процесуальний порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження

  • Поняття оцінки доказів та її значення для процесу доказування

  • Глава 5. Процесуальні аспекти застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування запобіжних заходів

  • ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

  • Особливості початку досудового розслідування

  • Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням як напрям діяльності прокурора у кримінальному провадженні

  • Слідчий суддя як суб'єкт контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні

  • Глава 7. Особливості правової регламентації проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій

  • Підстави та порядок проведення окремих слідчих (розшукових) дій

  • Поняття, підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій

  • Глава 8. Зупинення та закінчення досудового розслідування

  • Правове регулювання підстав зупинення досудового розслідування

  • Процесуальні особливості відновлення досудового розслідування

  • Закінчення досудового розслідування

  • СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ

  • Диференціація порядку судового розгляду кримінальних проваджень

  • Глава 10. Особливості кримінального провадження у суді апеляційної та касаційної інстанцій

  • Особи, які мають право подати апеляцію. Прокурор як суб'єкт апеляційного оскарження

  • Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень

  • Порядок і строки апеляційного оскарження

  • Подання прокурором заперечень на апеляційну скаргу

  • Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції

  • Процесуальний порядок апеляційного розгляду та письмового апеляційного провадження

  • Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги

  • Особливості кримінального провадження у суді касаційної інстанції

  • Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Підстави для їх скасування або зміни

  • Порядок і строки касаційного оскарження. Зміст та структура касаційної скарги

  • Суб'єкти касаційного оскарження, їх завдання та повноваження

  • Розгляд кримінального провадження судом касаційної інстанції

  • Глава 11. Провадження у верховному суді України та за нововиявленими обставинами

  • Судове провадження за нововиявленими обставинами

  • МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

  • Надання міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій

  • Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

  • Кримінальне провадження у порядку перейняття
  • Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб

  • Список рекомендованих джерел