• опрацювання порядку дослідження доказів: черговість допиту обвинувачених, потерпілих, свідків залежно від визнання винуватості, віку, психологічних характеристик, ролі у вчиненні правопорушення, їх багатоепізодності, впливу на інших допитуваних осіб, в який момент тактично більш правильно пред'являти документи, речові, інші докази.
Організаційні дії планує і сторона захисту.
На підставі ч. 1 ст. 349 КПК України докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу. Оскільки основним джерелом доказів на практиці вважаються допити обвинувачених, потерпілих, свідків, спеціалістів, експертів необхідно врахувати специфіку проведення судового допиту на відміну від того, як вони здійснюються на досудовому розслідуванні. Якщо на стадії досудового розслідування коло учасників допиту, як правило, обмежено слідчим, а інколи ще й захисником, то у судовому засіданні, окрім прокурора, запитання допитуваному ставлять судді, захисники, потерпілі, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, підсудні. Принцип гласності відправлення правосуддя теж позначається на проведенні допиту, під час нього сторони відчувають обопільну протидію. В ході судового розгляду допитуваний значною мірою уявляє коло можливих запитань і готовий до них краще, ніж на досудовому розслідуванні. А обвинувачений не тільки уявляє можливі для нього питання, а й вивчив усі матеріали провадження, проаналізувавши докази, що, безумовно, позначається на його відповідях у суді.
Зважаючи на всі ці особливості тактики допиту своїх свідків у судовому засіданні, сторони під час їх проведення повинні продемонструвати:
• чіткість і послідовність питань;
• доступну форму розмови;
• неупередженість своєї позиції;
• терпіння, коректність, офіційність і тактовність;
• повагу до суду та прав усіх учасників процесу;
• позбавлення допитуваних (за можливості) дискомфортної ситуації;
• повноту та вичерпність у з'ясуванні всіх спірних питань, що залишилися на досудовому розслідуванні або виникли під час судового розгляду.
Під час допитів необхідно обов'язково реагувати на повторність питань щодо з'ясованих обставин, їх некоректність, намагання перекрутити вже дані у суді показання шляхом заявлення клопотань про зняття судом таких питань.
Крім прямого, сторони використовують інші форми допиту - перехресний, шаховий, повторний.
Особливістю перехресного допиту є те, що він проводиться щодо одних і тих самих обставин відносно одного допитуваного обвинувачем, захисником, судом, іншими учасниками процесу. Такий допит допомагає одержати інформацію про обставини справи, заповнити прогалини в показаннях, деталізувати та конкретизувати докладніше нечіткі моменти, викрити намагання їх спотворити чи допомогти особі, яку допитують, докладніше висвітлити у суді ті чи інші події. Найбільш ефективним є перехресний допит свідків протилежної сторони, а також тих, які дають завідомо неправдиві показання, для викриття протиріч, усунення похибок у показаннях. Перехресний допит конкретизує якусь частину або навіть окремі деталі показань на основному допиті, де сторона при підготовці визначає, які обставини, можливо, доведеться уточнювати, в тому числі перехресним допитом. За Кримінальним процесуальним кодексом України під час перехресного допиту обвинуваченого, потерпілого, свідка дозволяється ставити навідні питання, які заборонені при прямому допиті.
Для сторін набуття навичок мистецтва володіння прийомами перехресного допиту є обов'язковим, тим більше в сучасних умовах змагальності процесу.
На відміну від перехресного допиту, де одна й та сама особа допитується суддею, прокурором, захисником та іншими учасниками процесу з якоїсь обставини, при шаховому допиті одна й та сама обставина з'ясовується одним учасником процесу у кількох осіб (допит двох і більше вже допитаних осіб одночасно).
Шаховий допит характеризується тим, що при прямому допиті певної особи щодо тих самих обставин, про які йдеться, одночасно ставляться запитання іншим, уже допитаним особам. Найчастіше це буває тоді, коли допитуваний не досить чітко та зрозуміло висловлює свої показання. За допомогою показань інших осіб обвинувач може підтвердити або спростувати показання, що були дані цією особою під час прямого допиту. Чинний Закон також визначає право суду призначити одночасний допит двох чи більше обвинувачених, свідків, експертів (очну ставку).
За необхідності сторони кримінального провадження можуть клопотати у суді про повторний допит свідка, потерпілого стосовно обставин, щодо яких він не допитувався (ч. 13 ст. 352, ч. 2 ст. 353 КПК України).
Завдання державного обвинувача значно ускладнюються, коли у суді виникають ситуації (непередбачені або якоюсь мірою прогнозовані), вирішення яких залежить від нових, інколи неординарних дій прокурора, професіоналізму, рішучості та готовності відповідати за прийняте рішення.
Найчастіше труднощі виникають у державного обвинувача, якщо обвинувачені, свідки, потерпілі змінюють свої показання у судовому засіданні і ставлять під сумнів доказанність обвинувачення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ“ на сторінці 5. Приємного читання.
