СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Актуальні питання кримінального процесу України

• відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Мета відкриття матеріалів іншій стороні є надання можливості кожній підготуватися для спростування аргументів іншої сторони або усвідомлено погодитися з представленими аргументами.

Відповідно до ч. 5 ст. 290 КПК України можливість видалення прокурором відомостей, які не будуть розголошені під час судового розгляду, можуть бути знівельовані судом, який "за клопотанням сторони має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені". Зрозуміло, що необережність суду при наданні такого дозволу може зашкодити об'єктивному розгляду кримінального провадження і навіть призвести до тяжких наслідків (наприклад, щодо розголошення інформації стосовно свідків, які знаходяться під захистом). В такому випадку при вирішенні цього питання в суді прокурору необхідно вичерпно і докладно аргументувати неможливість такого розголошення.

Суттєві зміни до чинного КПК України внесені і щодо процесуального порядку допитів як джерела доказів, що найбільш часто застосовується на практиці.

Сторона має право завчасно згідно зі ст. 225 КПК України клопотати перед слідчим суддею про необхідність допиту на цій стадії свідка, потерпілого за правилами допиту у судовому розгляді, якщо: існує небезпека для життя і здоров'я свідка (потерпілого); у зв'язку з їх тяжкою хворобою; за наявності інших обставин.

Показання, надані після події правопорушення слідчому судді в судовому засіданні, мають силу наданих безпосередньо у судовому розгляді, можуть бути оголошені в суді і прийняті ним як доказ вини. Суд може не врахувати ці показання у своєму рішенні, лише мотивувавши таке рішення.

Неявка іншої сторони, повідомленої належним чином про місце і час судового засідання для участі у допиті свідка протилежної сторони, не перешкоджає його проведенню.

Слідчий суддя на досудовому розслідуванні може допитати одночасно двох і більше допитаних ним же осіб. Фактично це можливість у судовому засіданні на стадії досудового розслідування провести очну ставку між свідками і потерпілими, що значно полегшить роботу сторін у суді.

Загальний допит свідка (потерпілого) у судовому провадженні теж має свої особливості:

• за клопотанням сторони або самого свідка він може бути допитаний за відсутності певного свідка;

• під час прямого (основного) допиту забороняється ставити навідні питання. Разом з тим під час перехресного допиту свідка іншою стороною навідні питання ставити можна;

• порушення права на перехресний допит робить його недопустимим доказом;

• повторний допит свідка можливий не тільки за клопотанням сторони, а й за клопотанням самого свідка;

• допускається одночасний допит двох і більше допитаних осіб для з'ясування розбіжностей у показаннях (очна ставка);

• за протестом сторони головуючий може зняти питання, що "не стосується кримінального провадження". Однак необхідно зазначити, що ч. 8 ст. 95 КПК України передбачає: "сторони кримінального провадження, потерпілий мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів". Так, за ст. 96 КПК України сторони мають право ставити свідку запитання щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності його показання, з'ясування його репутації.

Питанню з'ясуванню репутації свідка присвячена ст. 96 КПК України, яка передбачає право сторін:

• ставити запитання щодо його можливості сприймання фактів, про які він свідчить;

• надати матеріали суду щодо репутації свідка (судимість за завідомо неправдиві показання, інші нечесні дії);

• можливість допитати свідка щодо попередніх показань, які не узгоджуються з нинішніми.

Обов'язок свідка - відповідати на запитання щодо з'ясування достовірності його показань.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ“ на сторінці 10. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Реформування та сучасний стан кримінального процесуального законодавства

  • Глава 2. Актуальні питання реалізації загальних засад кримінального провадження

  • Реалізація засад кримінального провадження

  • Глава 3. Реалізація функцій суду, сторони обвинувачення, захисту та інших учасників кримінального провадження

  • Суд і його місце в системі кримінальної процесуальної діяльності

  • Сторона обвинувачення та реалізація нею своїх функцій

  • Сторона захисту та її правовий статус у кримінальному провадженні

  • Потерпілий та його представник

  • Особливості реалізації функцій іншими учасниками кримінального провадження

  • Глава 4. Проблемні питання доказів і доказування у кримінальному провадженні

  • Мета, предмет та межі доказування у кримінальному провадженні (предмет захисту і виправдання)

  • Суб'єкти доказування у кримінальному провадженні

  • Поняття доказів у кримінальному провадженні, процесуальні джерела їх отримання

  • Процесуальний порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження

  • Поняття оцінки доказів та її значення для процесу доказування

  • Глава 5. Процесуальні аспекти застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування запобіжних заходів

  • ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

  • Особливості початку досудового розслідування

  • Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням як напрям діяльності прокурора у кримінальному провадженні

  • Слідчий суддя як суб'єкт контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні

  • Глава 7. Особливості правової регламентації проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій

  • Підстави та порядок проведення окремих слідчих (розшукових) дій

  • Поняття, підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій

  • Глава 8. Зупинення та закінчення досудового розслідування

  • Правове регулювання підстав зупинення досудового розслідування

  • Процесуальні особливості відновлення досудового розслідування

  • Закінчення досудового розслідування

  • СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  • Диференціація порядку судового розгляду кримінальних проваджень

  • Глава 10. Особливості кримінального провадження у суді апеляційної та касаційної інстанцій

  • Особи, які мають право подати апеляцію. Прокурор як суб'єкт апеляційного оскарження

  • Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень

  • Порядок і строки апеляційного оскарження

  • Подання прокурором заперечень на апеляційну скаргу

  • Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції

  • Процесуальний порядок апеляційного розгляду та письмового апеляційного провадження

  • Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги

  • Особливості кримінального провадження у суді касаційної інстанції

  • Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Підстави для їх скасування або зміни

  • Порядок і строки касаційного оскарження. Зміст та структура касаційної скарги

  • Суб'єкти касаційного оскарження, їх завдання та повноваження

  • Розгляд кримінального провадження судом касаційної інстанції

  • Глава 11. Провадження у верховному суді України та за нововиявленими обставинами

  • Судове провадження за нововиявленими обставинами

  • МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

  • Надання міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій

  • Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

  • Кримінальне провадження у порядку перейняття

  • Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб

  • Список рекомендованих джерел