Порядок та умови застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Актуальні питання кримінального процесу України

Загальний порядок та умови застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачені ст. 132 КПК України. Окрім того, спеціальний порядок та умови застосування заходів забезпечення кримінального провадження, тобто з урахуванням відповідних статей КПК України, які безпосередньо стосуються того чи іншого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Тобто рішення слідчого судді є процесуальною підставою для застосування певного виду заходу.

Частина 2 ст. 132 КПК України передбачає, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Частина третя цієї ж статті визначає умови, за яких застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається: якщо слідчий, прокурор не доведуть суду, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Така вимога закону зобов'язує прокурора на момент надання згоди про застосування певного примусового заходу за клопотанням слідчого визначитись із кваліфікацією кримінального правопорушення на підставі повного і всебічного вивчення й аналізу наявних матеріалів про нього і за необхідності дати вказівку слідчому про надання додаткових доказів щодо обставин вчинення відповідного правопорушення.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається: якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який зазначено у клопотанні слідчого, прокурора. В даному випадку йдеться про відповідність обраного слідчим заходу забезпечення кримінального провадження, з одного боку, тяжкості кримінального правопорушення, а з іншого - наявності реальної загрози настання негативних наслідків для розслідування у разі незастосування саме обраного примусового заходу. Тоді прокурор повинен всебічно оцінити матеріали розслідування, по-перше, з точки зору повноти зібраних доказів на підтвердження складу злочину і доведеності винуватості підозрюваного або негативної поведінки свідка, по-друге, щодо можливості застосування менш суворого примусового заходу. В разі незгоди із позицією слідчого з цього питання прокурор дає вказівку про надання йому додаткових доказових матеріалів, пропонує обрати інший захід забезпечення кримінального провадження або не дає згоди на направлення клопотання до слідчого судді.

Крім того, закон вимагає від слідчого, прокурора довести, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. У зв'язку з цим слідчий, прокурор повинні довести, що певна слідча чи інша процесуальна дія або в цілому процедура розслідування не можуть бути виконані без застосування запропонованого ними заходу забезпечення кримінального провадження. Прокурор, розглядаючи клопотання слідчого, повинен попередньо перевірити: чи передбачив слідчий, яким чином буде виконана ухвала слідчого судді стосовно застосування певного заходу забезпечення кримінального провадження, та чи дійсно тільки цей захід сприятиме досягненню конкретної мети досудового розслідування. Від такої перевірки залежить рішення прокурора: погодитись із клопотанням слідчого, доручити надати додаткові матеріали в обґрунтування необхідності застосування конкретного заходу забезпечення кримінального провадження або відмовити у згоді щодо направлення клопотання на розгляд слідчого судді.

Розглянувши загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проаналізуємо підстави і процесуальний порядок їх застосування.

Виклик слідчим, прокурором. Цей захід забезпечення кримінального провадження зазвичай не має примусового характеру, оскільки слідчому, прокурору, який його здійснює, невідомо ставлення викликаної особи до виклику в орган розслідування. Згідно зі змістом ст. 133 КПК України слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати, крім підозрюваного, свідка, потерпілого будь-якого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Підставою для виклику є наявність достатніх підстав вважати, що викликана особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.

На відміну від виклику слідчим, прокурором під час досудового розслідування судовий виклик відповідно до ст. 134 КПК України здійснюється слідчим суддею чи судом під час судового провадження з власної ініціативи або за клопотанням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника за наявності достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.

Виклик у кримінальному провадженні складається з двох взаємопов'язаних елементів: саме виклик (ст. 135 КПК України) і підтвердження отримання особою повістки про виклик (ст. 136 КПК України). Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, по телефону або телеграмою. Якщо особа тимчасово відсутня за місцем проживання, повістка для передання їй вручається під розпис дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Особа, яка перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення.

Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.

Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення КПК України строків здійснення процесуальних дій, які не дають змоги здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, що підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

У повістці про виклик відповідно до вимог ст. 137 КПК України повинно бути зазначено:

• прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;

• найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв'язку;

• ім'я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;

• найменування (номер) кримінального провадження, в межах якого здійснюється виклик;

• процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порядок та умови застосування заходів забезпечення кримінального провадження“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Реформування та сучасний стан кримінального процесуального законодавства

  • Глава 2. Актуальні питання реалізації загальних засад кримінального провадження

  • Реалізація засад кримінального провадження

  • Глава 3. Реалізація функцій суду, сторони обвинувачення, захисту та інших учасників кримінального провадження

  • Суд і його місце в системі кримінальної процесуальної діяльності

  • Сторона обвинувачення та реалізація нею своїх функцій

  • Сторона захисту та її правовий статус у кримінальному провадженні

  • Потерпілий та його представник

  • Особливості реалізації функцій іншими учасниками кримінального провадження

  • Глава 4. Проблемні питання доказів і доказування у кримінальному провадженні

  • Мета, предмет та межі доказування у кримінальному провадженні (предмет захисту і виправдання)

  • Суб'єкти доказування у кримінальному провадженні

  • Поняття доказів у кримінальному провадженні, процесуальні джерела їх отримання

  • Процесуальний порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження

  • Поняття оцінки доказів та її значення для процесу доказування

  • Глава 5. Процесуальні аспекти застосування заходів забезпечення кримінального провадження

  • Порядок та умови застосування заходів забезпечення кримінального провадження
  • Порядок та умови застосування запобіжних заходів

  • ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ

  • Особливості початку досудового розслідування

  • Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням як напрям діяльності прокурора у кримінальному провадженні

  • Слідчий суддя як суб'єкт контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні

  • Глава 7. Особливості правової регламентації проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій

  • Підстави та порядок проведення окремих слідчих (розшукових) дій

  • Поняття, підстави та порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій

  • Глава 8. Зупинення та закінчення досудового розслідування

  • Правове регулювання підстав зупинення досудового розслідування

  • Процесуальні особливості відновлення досудового розслідування

  • Закінчення досудового розслідування

  • СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ

  • Диференціація порядку судового розгляду кримінальних проваджень

  • Глава 10. Особливості кримінального провадження у суді апеляційної та касаційної інстанцій

  • Особи, які мають право подати апеляцію. Прокурор як суб'єкт апеляційного оскарження

  • Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень

  • Порядок і строки апеляційного оскарження

  • Подання прокурором заперечень на апеляційну скаргу

  • Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції

  • Процесуальний порядок апеляційного розгляду та письмового апеляційного провадження

  • Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги

  • Особливості кримінального провадження у суді касаційної інстанції

  • Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Підстави для їх скасування або зміни

  • Порядок і строки касаційного оскарження. Зміст та структура касаційної скарги

  • Суб'єкти касаційного оскарження, їх завдання та повноваження

  • Розгляд кримінального провадження судом касаційної інстанції

  • Глава 11. Провадження у верховному суді України та за нововиявленими обставинами

  • Судове провадження за нововиявленими обставинами

  • МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

  • Надання міжнародної правової допомоги при проведенні процесуальних дій

  • Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)

  • Кримінальне провадження у порядку перейняття

  • Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб

  • Список рекомендованих джерел