• підготовчого судового провадження;
• судового розгляду і ухвалення та проголошення судового рішення;
• перегляду судового рішення в апеляційному порядку;
• перегляду судового рішення в касаційному порядку;
• перегляду судового рішення Верховним Судом України;
• перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
У судових засіданнях перелічених інстанцій сторони, як і інші учасники судового провадження, представляють суду певні матеріали, клопотання тощо, які приєднуються до обвинувального акта чи клопотання. Але докази сторони представляють лише у судовому розгляді, де досліджуються і, за клопотанням сторони, можуть бути приєднані до первісно зібраних. Разом з ухваленими судом рішеннями вони складають кримінальну справу, яка зберігається в суді.
З набранням чинності КПК України змінився погляд і на процес підготовки сторін до судового розгляду кримінального провадження.
Згідно із ч. 2 ст. 37 КПК України прокурор здійснює свої повноваження у кримінальному провадженні від його початку і до завершення. Отже, після виконання обов'язку з нагляду за законністю досудового розслідування у формі процесуального керівництва саме він підтримує державне обвинувачення в суді.
У зв'язку з цим більшість практичних працівників і навіть деякі науковці висловлюють думку, що стадія підготовки прокурора до участі у судовому провадженні випадає, оскільки він знайомий з матеріалами досудового розслідування і навіть сам їх подає під час розгляду. Така думка є хибною, оскільки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та їх конспектування (як це було до набрання чинності КПК України) і тоді не охоплювало всю підготовку.
В умовах застосування чинного КПК України в суді складається своєрідна психологічна атмосфера: різність інтересів сторін плюс специфічна, особлива роль суду. Судове слідство перетворюється у відкриту, інтенсивну взаємодію сторін обвинувачення і захисту. Сторони змушені співвідносити свою діяльність з можливою (прогнозованою, чи ні) реакцією процесуального супротивника в боротьбі за внутрішнє переконання суду. Найбільша ефективність такої роботи полягає в упередженні тактичного замислу супротивника, в застосуванні рефлексивного аналізу, який покладений в основу тактичних прийомів сторін, які змагаються, і розрахована на раптовість.
Етапами рефлексивного аналізу є:
• а) аналіз можливих судових ситуацій і прогнозування моделей їх бачення іншою стороною:
– які знання щодо об'єкта конфлікту має інша сторона;
– звідки джерело цих знань;
• б) дається оцінка перспектив розвитку ситуації в разі реалізації прокурором чи стороною захисту певної дії або бездіяльності;
• в) у зв'язку з цим обирається найбільш правильна стратегія і тактика поведінки сторін обвинувачення і захисту.
Якщо вибудована стороною модель поведінки іншої сторони руйнується, його впливові дії на обставини слабшають. В такому випадку необхідно змінювати тактику.
Отже, підготовка прокурора (як і сторони захисту) до судового розгляду кримінального провадження потрібна, але вона не повинна обмежуватися тільки знанням матеріалів досудового розслідування, а має бути глибокою, розумовою, аналітичною, спланованою і не може обійти застосування криміналістичної тактики й методики.
Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що умовами ефективного застосування сторонами тактичних прийомів у судовому розгляді є:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Актуальні питання кримінального процесу України» автора Блажівський Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.
